Постанова
Іменем України
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 373/1582/19
провадження № 51-4517 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Чагарного М.П.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Афендулової М.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Афендулової М.Г. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019110240000288 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він22 липня 2019 року близько 13:30, перебуваючи біля будинку № 55 на вул. Грушевського у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, діючи умисно, таємно викрав велосипед марки "26 Optimabikes F-1 HDD", який стояв біля під`їзду зазначеного будинку, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на суму 4 349,75 грн.
Крім того, 29 липня 2019 року близько 08:50, перебуваючи на вул. Літописній у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, наздогнав потерпілу ОСОБА_3, зірвав з її шиї золотий ланцюжок та зник з місця злочину, чим завдав останній майнової шкоди на суму 1 995,30 грн.
Крім того, 11 вересня 2019 року близько 14:00, перебуваючи на вул. Оболонській у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, наздогнав потерпілу ОСОБА_4, зірвав з її шиї золотий ланцюжок та зник з місця злочину, чим завдав останній майнової шкоди на суму 6 546,90 грн.
Вироком Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора Висоцького Е.М. задоволено частково, вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2020 року в частині призначеного покарання скасовано.
Ухвалено новий вирок, яким засуджено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2020 року вирок Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України приведено у відповідність до Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень". Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.
У решті вирок апеляційного суду залишено без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Афендулова М.Г. просить змінити вирок апеляційного суду у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого через суворість. На обґрунтування своїх вимог вказує, що апеляційний суд, призначаючи покарання, безпідставно врахував попередню судимість ОСОБА_1, оскільки в силу ст. 89 КК України він вважається таким, що не має судимості. Зазначає, що ОСОБА_1 раніше успішно виконав вимоги іспитового строку за попереднім вироком, що свідчить про його дисциплінованість та відповідальність. Вважає, що, перебуваючи під вартою у слідчому ізоляторі, засуджений зрозумів негативні наслідки порушення закону, а тому просить пом`якшити ОСОБА_1 покарання до 4 років позбавлення волі та звільнити від його відбування на підставі ст. 75 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та захисник Афендулова М.Г. підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити. Прокурор Чагарний М.П. заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, вказуючи на її необґрунтованість, просив вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, й правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі захисником не оспорюються, а томув касаційному порядку не перевіряються.
Доводи касаційної скарги захисника про порушення апеляційним судом загальних засад призначення покарання та його надмірну суворість, на думку колегії суддів, є непереконливими з огляду на наступне.