Постанова
іменем України
2 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 446/2163/17
провадження № 51-4288км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Єременка М.В.,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1,
захисника Михалевського Ю.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Михалевського Ю.Р. на вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 28 жовтня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140000000871, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року вирок місцевого суду щодо засудженого ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 6 жовтня 2017 року, близько 22 години 50 хвилин, керуючи автомобілем марки "VolkswagenPassat", реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись автодорогою Чоп-Київ в с. Запитів Кам`янка-Бузького району Львівської області, грубо порушив вимоги Розділів: Р. 1.2, 1.5, Р. 10 п. 1.10 (в частині значення терміну "небезпека для руху", "обгін"); Р. 2 п. 2.3 (підпунктів "б" та "д"); Р. 14 п.14.1 "в", а також розділу 34 "Дорожня розмітка" Правил дорожнього руху (в частині вимог дорожньої розмітки 1.3. "подвійна суцільна лінія" Правил дорожнього руху), які виразились в тому, що він своїми діями створив небезпеку для руху, розпочав виконувати маневр обгін, де наявна дорожня розмітка 1.3 "подвійна суцільна лінія", перетинати яку заборонено, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, своїми діями створив аварійну обстановку та загрозу безпеки дорожнього руху, здійснив маневр обгін в місці, де це категорично заборонено, при цьому здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, по якій у цей час їхав автопоїзд у складі тягача "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_2, із напівпричіпом "Kogel", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до зіткнення керованого ним автомобіля з даним транспортним засобом.
Внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 пасажири його автомобіля ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, отримали травми, які стали причиною їх смерті, а ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі захисник Михалевський Ю.Р., посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі, просить змінити судові рішення та пом`якшити призначене ОСОБА_1 основне покарання до 5 років позбавлення волі.
Як зазначає захисник, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання засудженого, а саме: повне визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення; активне сприяння розкриттю злочину; щире каяття; відшкодування потерпілим та цивільному відповідачу моральної шкоди у загальному розмірі 424 999 грн, а також відсутність жодної обтяжуючої його вину обставини, та з огляду на вчинення необережного злочину вперше й у молодому віці, зважаючи на те, що внаслідок кримінального правопорушення ОСОБА_1 втратив свою матір, необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження нових злочинів, на думку захисника, є покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу захисника та просив її задовольнити.
Прокурор Єременко М.В. вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Михалевського Ю.Р., який підтримав свою касаційну скаргу, засудженого ОСОБА_1 та прокурора Єременка М.В., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі захисником не оспорюються і не заперечуються.
За змістом касаційної скарги захисник порушує питання про недотримання судами визначених законом вимог, які стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.