Постанова
іменем України
2 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 216/852/19
провадження № 51- 1187 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженої ОСОБА_1,
захисника Лапшина М.Л.,
потерпілого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузасудженої ОСОБА_1 на вирок Дніпровського апеляційного суду
від 5 грудня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040230002258,за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимої, останній раз вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 8 квітня 2016 року за ч. 2 ст. 309, ст. ст. 75, 76 КК до двох років шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком два роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області
від 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Денисенка О.В. в інтересах держави в особі Комунального закладу "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради" матеріальну шкоду в розмірі 14 465 грн.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Дніпровський апеляційний суд 5 грудня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 скасував в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_1 визнав винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК і призначив покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років. В решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що 10 грудня 2018 року о 14 годині 45 хвилин, знаходячись у коридорі орендованої квартири потерпілого ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово під час сварки, умисно нанесла ОСОБА_2 один удар клинком кухонного ножа в передню ліву ділянку грудної клітини та схопила останнього обома руками за верхні кінцівки, умисно вкусивши зубами за ліву кість. Після чого потерпілий ОСОБА_2, застосовуючи фізичну силу, звільнившись від захвату ОСОБА_1, вибіг з приміщення квартири на сходовий майданчик, де біля вхідних дверей даного помешкання, не встоявши на ногах в результаті отриманого ножового поранення, впав спиною на цьому ж сходовому майданчику, вдарившись під час падіння тім`яно-потиличною ділянкою голови об тверду поверхню, втративши свідомість.
Побачивши потерпілого ОСОБА_2 лежачим на сходовому майданчику у несвідомому стані, ОСОБА_1 відразу ж припинила свої злочинні дії, викликала бригаду швидкої медичної допомоги та з місця вчинення злочину зникла.
У результаті протиправних дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_2 спричинені тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить переглянути вирок апеляційного суду щодо неї у касаційному порядку, призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років та на підставі ст. 75 КК звільнити від покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.
На думку засудженої ОСОБА_1, при призначенні їй покарання апеляційним судом не було враховано, що вона є інвалідом ІІІ групи, позитивно характеризується, наявність соціальних зв`язків, а також думку потерпілого ОСОБА_3, який просив суд не позбавляти її волі. До того ж засуджена зазначає, що її мати потребує турботи та догляду.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Лапшин М.Л. і потерпілий ОСОБА_3 підтримали касаційну скаргу засудженої та просили її задовольнити.
Прокурор Єременко М.В. вважав касаційну скаргу засудженої необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженої ОСОБА_1, захисника Лапшина М.Л., потерпілого ОСОБА_3 та прокурора Єременка М.В., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.