Постанова
Іменем України
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 303/2723/17
провадження № 61-11508св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 606,54 дол. США.
На обґрунтування заявлених вимог банк зазначав, що 21 березня 2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 305/34-Ж-07 (далі - кредитний договір), за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 дол. США зі сплатою 13 % річних за користування кредитом, строком до 20 березня 2012 року.
Додатковою угодою № 1 про внесення змін до кредитного договору сторони домовились, що з 20 жовтня 2008 року процентна ставка за користування кредитом становить 15 % річних, інші умови договору залишаються незмінними.
31 липня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору кредиту, за умовами якої внесено зміни до умов кредитування, визначених договором, а саме : надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 15 % річних, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 15 731,19 дол. США, з кінцевим терміном повернення всіх траншів - 20 березня 2017 року на умовах, визначених цим договором.
Оскільки позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує, станом на 07 лютого 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 22 606,54 дол. США, з яких заборгованість за кредитом - 10 480,46 дол. США, заборгованість за відсотками - 12 126,08 дол. США.
Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 27 лютого 2018 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 22 606,54 дол. США, з яких заборгованість за кредитом - 10 480,46 дол. США, заборгованість за відсотками - 12 126,08 дол. США. Стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача витрати зі сплаті судового збору в сумі 9 006,76 грн.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 21 січня 2020 року залучив до участі у справі АТ "Альфа-Банк" як правонаступника АТ "Укрсоцбанк".
Закарпатський апеляційний суд постановою від 16 червня 2020 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 лютого 2018 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішення місцевого суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 30 липня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що оскаржувана постанова є незаконною, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 179/303/17, від 16 жовтня 2019 року у справі № 694/305/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 235/5307/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 495/4718/15-ц та від 03 червня 2020 року у справі № 176/625/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що для з`ясування питання правильності наданого банком розрахунку та встановлення об`єктивної істини у справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити правильність розрахунків за кредитним договором не можливо. Тому представник відповідача заявляв клопотання про призначення судово- економічної експертизи, однак в його задоволенні відмовлено у зв`язку з тим, що наведений відповідачем у суді апеляційної інстанції контррозрахунок є помилковим, оскільки в ньому не враховано ту обставину, що починаючи з другого пункту в розрахунку платіж за тілом кредиту не сплачено за попередній період, а тому відсотки слід нараховувати на увесь залишок заборгованості, не віднімаючи суми, що не сплачена боржником.
Такі порушення процесуального характеру призвели до неправильного вирішення справи по суті, оскільки у разі призначення експертизи могла бути відмінність у сумах до стягнення, які заявляє банк, та реальних сумах, які підлягають стягненню і на які могла вказати експертиза.
Апеляційний суд порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
02 жовтня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 березня 2007 року між АКБ "Укрсоцбанк" і ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 305/34-Ж-07, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 15 000,00 дол. США зі сплатою 13 % річних за користування кредитом, строком повернення - 20 березня 2012 року.
Згідно із заявою на видачу готівки від 21 березня 2007 року № 2 ОСОБА_1 отримав 15 000,00 дол. США, що еквівалентно 75 750,00 грн.
Додатковою угодою № 1 про внесення змін до кредитного договору сторони домовились про встановлення з 20 жовтня 2008 року процентної ставки за користування кредитом на рівні 15 % річних, інші умови договору залишаються незмінними.
31 липня 2009 року між банком і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про внесення змін до кредитного договору, за умовами якої внесено зміни до умов кредитування, визначених договором, а саме, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 15 % річних у межах максимального ліміту заборгованості в сумі 15 731,19 дол. США, кінцевий термін повернення всіх траншів - 20 березня 2017 року.
Згідно з висновком експерта від 14 грудня 2017 року № 4/321 підпис від імені ОСОБА_1 на додатковій угоді від 31 липня 2009 року про внесення змін до кредитного договору, який наявний у графах "сторона 2 "позичальник", "оригінал цієї угоди отримав", виконаний ОСОБА_1 .
Станом на 07 лютого 2017 року в рахунок погашення заборгованості за період з 21 березня 2007 року до 06 лютого 2017 року ОСОБА_1 перерахував 8 961,40 дол. США, з яких: 5 250,73 дол. США - основна заборгованість за кредитом (тіло); 3 710,67 дол. США - відсотки за кредитом (довідка банку від 07 лютого 2017 року № 10.1-87/2077).