Постанова
Іменем України
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 619/880/17
провадження № 61-882св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності на 1/2 частину конструктивних елементів, будівельних матеріалів, обладнання та іншого майна, використаного в процесі самочинного будівництва, в порядку спадкування за законом
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27 серпня 2019 року у складі судді Нечипоренко І. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладені між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 31 липня 2013 року та між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 10 липня 2017 року; визнати за ним право власності на 1/2 частину конструктивних елементів, будівельних матеріалів, обладнання та іншого майна, використаного в процесі самочинного будівництва спірного будинку, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 були власниками будинку АДРЕСА_1, по 1/2 частині кожний в порядку спадкування. Згодом вони знесли старий будинок та у 1986 році здійснили самочинне будівництво житлового будинку та надвірних будівель, право власності на яке не оформляли.
Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_5, однак за життя спадкові права не оформила. Після смерті ОСОБА_7 спадкоємицею за заповітом, яка прийняла спадщину, була ОСОБА_5, яка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але спадкові права не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
Позивач як син померлої прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інший житловий будинок, однак на спірний будинок отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не зміг, оскільки право власності на нього не оформлене спадкодавцями, тому залишилося майно у вигляді сукупності матеріалів, обладнання тощо, що були використані в процесі його будівництва.
На підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 05 липня 2012 року право власності на спірний будинок оформлене за ОСОБА_3, який 31 липня 2013 року продав його ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції від 05 липня 2012 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
ОСОБА_2 , достовірно знаючи про існування спору, уклав 10 липня 2017 року договір купівлі-продажу спірного будинку з ОСОБА_4, яка після придбання будинку здійснила в ньому перебудови, що не дає можливості встановити, з яких конструктивних елементів складалась решта будинковолодіння станом на 23 травня 2011 року. Тому єдиним ефективним способом захисту своїх прав позивач вважає повернення ситуації до первісної, тобто до обставин, які існували на момент відкриття спадщини.
Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дергачівський районний суд Харківської області рішенням від 27 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріали справи не містять визначення обсягу та переліку кількості будівельних матеріалів і робіт, що були витрачені (використані) на будівництво спірного житлового будинку ОСОБА_5, а визнання недійсними договорів купівлі-продажу цього будинку є неналежним способом захисту.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 11 грудня 2019 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27 серпня 2019 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у січні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачів судові витрати на оплату експертизи, або направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суди не розглянули заявлені ним підстави недійсності спірних договорів та факт порушення його прав як спадкоємця, проігнорували більшість його доводів і не надали на них відповіді в мотивувальній частині рішень, зокрема це стосується обсягу прав позивача як спадкоємця об`єкта спадкування, підстав недійсності спірних договорів.
25 травня 2020 року до Верховного Суду від адвоката Кислого А. М., який діє в інтересах ОСОБА_3 надійшов відзив, на касаційну скаргу, який мотивований тим, що доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суди надали належну оцінку, судові рішення є законними та обґрунтованими, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Дергачівського районного суду Харківської області.
28 січня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2020 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_8 справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_9 і ОСОБА_5, яка 22 листопада 1977 року уклала шлюб і змінила прізвище на " ОСОБА_5 ".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, спадкоємцями першої черги після неї є її сини ОСОБА_1 і ОСОБА_3
23 червня 2011 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до Дергачівської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3 (спадкова справа № 287/2011), а 18 листопада 2011 року - ОСОБА_1
01 жовтня 2012 року за реєстровим номером 1-884 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 .
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 05 липня 2012 року, ухваленим у справі № 2010/3756/2012, за ОСОБА_3 визнано право власності на самочинно побудований житловий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, і тітки ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
31 липня 2013 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу спірного будинку.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2015 року
рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 05 липня 2012 року у справі № 2010/3756/2012 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
10 липня 2017 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу спірного будинку.
Житловий будинок АДРЕСА_1 був самочинно збудований, право власності на нього, в тому числі за ОСОБА_5, оформлене не було.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи та оціночно-будівельної експертизи від 24 квітня 2019 року № 27731/8393 встановлено, що: 1) опис конструктивних елементів, з яких фактично складалися такі будівлі та споруди: погреб літ. "Б", сарай літ. "В", сарай літ. "Д", сарай літ. "Н", сарай літ. "Р", вбиральня літ. "З", літній душ літ. "П", гараж літ. "Ж" за адресою: АДРЕСА_1, станом на 23 травня 2011 року та обсяг проведених будівельних робіт наведено в дослідницькій частині висновку. Встановити, з яких конструктивних елементів складалася решта частини домоволодіння станом на 23 травня 2011 року, не уявляється можливим з причин, зазначених у дослідженні, загальна вартість будівель та споруд (використані будівельні матеріали та будівельні роботи по їх зведенню), а саме погреба літ. "Б", сараю літ. "В", сараю літ. "Д", сараю літ. "Н", сараю літ. "Р", вбиральні літ. "З", літнього душу літ. "П", гаража літ. "Ж" станом на 23 травня 2011 року становить 33 318,00 грн. Загальна вартість будівель та споруд (використані будівельні матеріали та будівельні роботи по їх зведенню), а саме: погреба літ. "Б", сараю літ. "В", сараю літ. "Д", сараю літ. "Н", сараю літ. "Р", вбиральні літ. "З", літнього душу літ. "П", гаража літ. "Ж" станом на квітень 2019 року становить 94 513,00 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга подана до Верховного Суду у січні 2020 року, її розгляд Верховний Суд здійснює в порядку ЦПК України в редакції, що діяла до
08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.