Постанова
Іменем України
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 727/10189/17
провадження № 61-17554св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним доручення, визнання недійсним договору купівлі-продажу присадибної земельної ділянки
за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його адвоката Ставчанського Валентина Степановича на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 квітня 2019 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Лисака І. Н., Владичана А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, подавши нову редакцію якого просив визнати недійсним укладений 07 березня 2014 року договір купівлі-продажу належної йому присадибної земельної ділянки розміром 0,0364 га, кадастровий номер 7310136300:19:001:0063, розташованої на АДРЕСА_1, проданої повіреним ОСОБА_4 ; визнати частково недійсним доручення, видане ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 , посвідчене приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Королем О. В. 29 січня 2014 року, в частині укладення договорів купівлі-продажу всієї належної йому нерухомості (квартири та присадибної земельної ділянки на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ) окрім узаконення самовільного переобладнання його квартири за цією адресою.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що він був власником квартири НОМЕР_1, яка є єдиним його житлом, на АДРЕСА_1 і земельної ділянки для її обслуговування, на якій він здійснив самочинне будівництво кімнати площею приблизно 18 кв. м.
У січні 2014 року позивач видав на ім`я ОСОБА_4 нотаріально посвідчену довіреність для вчинення дій, які необхідні, як він уважав, для узаконення самочинно збудованої кімнати.
В кінці 2015 року його знайома повідомила про продаж спірної квартири, після чого, звернувшись до державної реєстраційної служби, він дізнався, що 07 березня 2014 року ОСОБА_4 діючи від його імені на підставі довіреності, продав своєму сину ОСОБА_2 указану квартиру, а під час розгляду судової справи щодо оскарження договору купівлі-продажу квартири він дізнався і про те, що ОСОБА_4 також відчужив своєму синові і земельну ділянку, призначену для обслуговування цієї квартири, за ціною 98 496 грн.
Позивач стверджує, що він не надавав згоди представнику на продаж спірної земельної ділянки, грошових коштів за оспорюваним правочином не отримував, ціна продажу не відповідала ринковій. Вважає що ОСОБА_4 діяв з перевищенням повноважень, всупереч статтям 1004, 1006 ЦК України уклав договір не в інтересах довірителя, а в інтересах свого сина.
Оспорювані правочини суперечать ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам і не відповідають його внутрішній волі, мають ознаки нікчемності, встановлені статтею 228 ЦК України, а також недійсності, передбачені статтями 230, 232 ЦК України.
Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Чернівців рішенням від 22 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення недоведеністю заявлених вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Чернівецький апеляційний суд постановою від 21 серпня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 квітня 2019 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у вересні 2019 року, ОСОБА_1 та його адвокат Ставчанський С. С. просять скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суду, або скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 квітня 2019 року і постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином матеріали справи, не з`ясували фактичних обставин справи, в результаті чого ухвалили рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Обидва правочини є нікчемними, оскільки вони порушують публічний порядок і від початку були направлені на незаконне заволодіння його власністю.
Крім цього, апеляційний суд порушив норми процесуального права (стаття 372 ЦПК України), оскільки за наявності поважних причин неможливості прибуття адвоката позивача в судове засідання перепризначене на 21 серпня 2019 року, викладених у клопотанні адвоката, не відклав розгляд справи на іншу дату.
Також суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана як позивачем, так і його адвокатом, та зазначив про розгляд апеляційної скарги Ставчанського В. С. в інтересах ОСОБА_1 .
Порушення судами норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
18 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Дороган І. Г., яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на касаційну скаргу, який мотивований тим, що касаційна скарга є необґрунтованою, суди повністю з`ясували всі обставини справи, належним чином дослідили надані сторонами докази, правильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Чернівців.
19 листопада 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2020 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_6 справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі рішення 30 сесії IV скликання Чернівецької міської ради від 24 лютого 2005 року № 673 є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,0364 га у межах згідно з планом, з цільовим призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оціночною вартістю 98 496,00 грн.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 квітня 2004 року, посвідченого державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори Новосельською І. Л., ОСОБА_1, який проживає на АДРЕСА_4, є спадкоємцем майна ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_2 загальною площею 31,0 кв. м, житловою площею 22,0 кв. м. Спадкову справу № 424/2004 зареєстровано в реєстрі за № 5-1349. Перша чернівецька державна нотаріальна контора посвідчила договір дарування 1/2 частини квартири від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 21 квітня 2004 року за реєстровим номером 5-1536 та договір про розірвання договору дарування 1/2 частини квартири між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 02 серпня 2004 року за реєстровим номером 5-2356.
Станом на 17 серпня 2004 року власником квартири АДРЕСА_2 був ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Згідно з довіреністю від 05 квітня 2006 року, посвідченою приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Заленською М. В., ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 укладати всі дозволені законом правочини з управління та розпорядження рухомим і нерухомим майном: купувати, продавати, приймати в дар, обмінювати, передавати в користування (як платне так і безоплатне), заставляти, брати в заставу будівлі та інше майно, провадити розрахунки по укладених правочинах; бути представником в усіх державних органах з питань пов`язаних з приватизацією належного йому майна та інше.
25 травня 2006 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено типовий договір найму власного житлового приміщення про проживання в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_2 з дружиною та дитиною.
Відповідно до копії довідки КЖРЕП № 5 від 27 травня 2006 року № 1797 у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають: позивач ОСОБА_1 як власник та піднаймачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10 , дата реєстрації піднаймачів в зазначеному житлі 26 травня 2006 року.
29 січня 2014 року ОСОБА_1 довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Король О. В., уповноважив ОСОБА_4 бути його представником в усіх державних, приватних, громадських, господарських, комунальних та інших установах, організаціях і підприємствах України незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої належності, з усіма необхідними повноваженнями з усіх без винятку питань, що стосуватиметься його, в тому числі в учбових закладах з усіх питань (одержання диплому), а також з питань управління та розпорядження всім належним йому рухомим та нерухомим майном, і придбання на його ім`я будь-якого рухомого та нерухомого майна на території України та за її межами, а також продати, купити, обміняти, прийняти в дар, здати в оренду, іпотеку, заставити з метою забезпечення зобов`язань, а також в забезпечення зобов`язань інших осіб (майнова порука), вчиняти будь-які дії щодо належного йому майна, визначаючи в усіх випадках суми, терміни та інші умови на власний розсуд; бути його представником в органах влади та місцевого самоврядування; укладати всі дозволені законом правочини цивільно-правового характеру, в тому числі купівлі-продажу, міни, найму (оренди), дарування, ренти, іпотеки, поруки, кредитні позики, а також договори про внесення змін і доповнень до раніше укладених договорів і договорів про розірвання раніше укладених прав. Довіреність видана без права передоручення повноважень іншим особам, строком на десять років. Довіреність підписана позивачем ОСОБА_1, особу якого встановлено, дієздатність перевірено у присутності приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Король О. В. Довіреність ОСОБА_1, посвідчена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Король О. В., зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 07 березня 2014 року ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Король О. В. 29 січня 2014 року, продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 за 83 233 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 березня 2014 року ОСОБА_4, який діє від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Король О. В. 29 січня 2014 року, продав ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,0364 га, кадастровий номер 7310136300:19:001:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за 98 496 грн, які представник продавця отримав від покупця під час підписання цього договору.
07 березня 2014 року ОСОБА_3 як дружина ОСОБА_2 надала згоду на придбання чоловіком нерухомого майна. Заява посвідчена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О.
Відповідно до довідок КЖРЕП № 5 від 01 грудня 2016 року та 12 квітня 2018 року власником без реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначено як колишнього власника.
Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 18 березня 2016 року за зверненням ОСОБА_8 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015260040003889 від 31 грудня 2015 року, закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення.
Згідно з актом від 08 грудня 2016 року № 472, складеним комісією в складі працівників КЖРЕП № 5, колишній власник ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживає.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 вересня 2017 року, ухваленим у справі № 727/376/17, у задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування за законом відмовлено, встановлено, що ОСОБА_2 є сином представника за оскаржуваною довіреністю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та єдиним спадкоємцем, що успадкував майно після його смерті.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга подана до Верховного Суду у вересні 2019 року, її розгляд Верховний Суд здійснює в порядку ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 указував на, по-перше, нікчемність оспорюваних правочинів з підстав, передбачених статтею 228 ЦК України, а по-друге, на їх недійсність на підставі статей 230, 232 ЦК України.
Згідно з частинами першою та другою статті 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.