ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/6986/19
адміністративне провадження № К/9901/22915/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-допвідача - Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року (суддя-доповідач Файдюк В.В., судді Земляна Г.В., Мєзєнцев Є.І.),
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України і Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" (далі - Головний військовий клінічний госпіталь), у якому просив: визнати протиправними дії начальника Головного військово-медичного управління - начальника медичної служби Збройних Сил України та скасувати виданий ним наказ від 19.12.2018 №196 про звільнення його із займаної посади; поновити його на посаді начальника Центральної діагностичної патологоанатомічної лабораторії Міністерства оборони України - лікара-патологоанатома; стягнути з Головного військового клінічного госпіталю середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.12.2018 по день прийняття рішення у справі..
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року позов залишено без розгляду з підстави, визначеної частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду і визнання судом неповажними наведених позивачем підстав для його поновлення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не пропустив місячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом з моменту отримання наказу про звільнення.
У касаційній скарзі Міністерства оборони України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року.
За доводами відповідача, висновок суду апеляційної інстанції про дотримання позивачем строку звернення до суду не підтверджується матеріалами справи, з яких убачається, що ОСОБА_1 отримав наказ про звільнення 31 грудня 2018 року, що свідчить про пропуск ним більше, ніж на 2 місяці, місячного строку звернення до суду у справі про звільнення. Крім того, відповідач звертає увагу на порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції при вирішенні цього спору, який, на його думку, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки виник з трудових відносин між Військово-медичним департаментом Міністерства оборони України і ОСОБА_1 як працівником Збройних Сил України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, стверджуючи про її законність і обґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідно до наказу директора Департаменту охорони здоров`я Міністерства оборони України від 25 жовтня 2005 року №111 ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника Центральної патологоанатомічної лабораторії - лікаря-патологоанатома.
Оскаржуваним у цій справі наказом начальника Головного військово-медичного управління - начальника медичної служби Збройних Сил України від 19.12.2018 №196 на виконання директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 14.03.2017 №Д-322/1/3дск ОСОБА_1 звільнено з 31 листопада 2017 року з посади начальника Центральної діагностичної патологоанатомічної лабораторії Міністерства оборони України - лікаря-патологоанатома відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у зв`язку з розформуванням (ліквідацією) Центральної діагностичної патологоанатомічної лабораторії, скороченням штату працівників, відсутністю вакантних посад, відмовою від переведення на іншу роботу.
Уважаючи наказ про своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся з цим адміністративним позовом, під час розгляду якого адміністративними судами прийняті судові рішення, які є предметом перегляду в суді касаційної інстанції.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Водночас абзацом другим частини першої статті 354 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій правил юрисдикції адміністративних судів при вирішенні цього спору, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1 і 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
У пункті 2 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.