ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 921/690/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз",
представник позивача - Роєнко Є.В.,
відповідач - Борщівський агротехнічний коледж,
представник відповідача в судове засідання не з`явився,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" та Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
представник АТ НАК "Нафтогаз України" - Лисенко В.О.,
представник ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в судове засідання не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за вх. № 8711/2020 та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за вх. № 8713/2020
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020
у складі колегії суддів: Зварич О.В. (головуючий), Гриців В.М., Дубник О.П.
та на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2020
у складі судді Гирила І.М.
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Борщівського агротехнічного коледжу
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз"
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно природній газ в обсязі 2,700 тис. куб. метрів та стягнення 18 042,85 грн,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 30.10.2019 АТ "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Борщівського агротехнічного коледжу про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно природній газ в обсязі 2,700 тис. куб. метрів та стягнення 18 042,85 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у квітні 2016 року безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір природного газу в обсязі 2,700 тис.куб.м, що підтверджується звітом ПАТ "Тернопільгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за квітень 2016 року.
3. Позивач посилається на положення статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України та стверджує, що відповідач зобов`язаний повернути йому безпідставно набуте майно.
4. 06.02.2020 відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування строків позовної давності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
5. 11.03.2020 рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/690/19 відмовлено АТ "Укртрансгаз" в позові.
6. 05.10.2020 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2020 у справі № 921/690/19 - без змін. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покладено на скаржників. Справу повернуто в Господарський суд Тернопільської області.
7. Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що:
- копія реєстру обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з АТ "НАК "Нафтогаз України" із мереж ПАТ "Тернопільгаз" за квітень 2016 року не містить інформації про безпідставне (несанкціоноване) заволодіння споживачем відповідним об`ємом газу, який належить саме АТ "Укртрансгаз";
- щодо інформації про надходження на точках входу та розподілу по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж з зазначенням обсягів небалансу за 2016 рік, то даний документ (без номера та дати) складено і підписано одноособово начальником управління комерційного обліку та транспортування природного газу філії ОГТС України Гноєвим В.В. Окрім того, вказана інформація стосується правовідносин між Борщівським агротехнічним коледжем та ПАТ "Тернопільгаз", а не з позивачем АТ "Укртрансгаз";
- посилання позивача на ту обставину, що через газорозподільну систему, оператором якої є ПАТ "Тернопільгаз", відповідач здійснив несанкціонований відбір газу, належного саме АТ "Укртрансгаз" (а не "НАК "Нафтогаз України" чи будь-якому іншому постачальнику), не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні статей 76, 77 ГПК України;
- водночас доказів, які б підтверджували обставини щодо набуття чи збереження відповідачем майна (природного газу) за рахунок позивача, а також щодо відсутності правової підстави для набуття чи збереження такого майна позивач суду не надав.
8. Апеляційний господарський суд вказав, що спірний обсяг природного газу відповідач отримав від АТ "НАК "Нафтогаз України" згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016, складеного відповідно до договору від 12.02.2016 № 113/16-ТЕ-30 та підписаного представниками АТ "НАК "Нафтогаз України", Борщівського агротехнічного коледжу та ВАТ "Тернопільгаз" без жодних зауважень, а вартість спірного обсягу природного газу та вартість його розподілу відповідач оплатив, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
9. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність умов, що є правовою підставою для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, тому відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 18 042,85 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна природного газу в обсязі 2,700 тис.куб.м.
10. Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суди попередніх інстанцій вказали, що за наслідками вирішення даного спору не встановлено порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду, в позові відмовлено з підстав його необґрунтованості, а тому підстави для застосування позовної давності відсутні.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи касаційної скарги АТ "Укртрансгаз"
11. 04.11.2020 АТ "Укртрансгаз" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2020 у справі № 921/690/19, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
12. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду Касаційного господарського суду від 10.06.2020 у справі № 904/4018/19, від 20.12.2018 у справі № 920/169/18, Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі № 826/16697/17 (адміністративне провадження № К/9901/24935/19, № К /9901/26486/19).
13. АТ "Укртрансгаз" вважає, що висновки суду апеляційної інстанцій про отримання відповідачем від AT "НАК "Нафтогаз України" природного газу за спірний період на підставі договорів постачання природного газу свідчать про неправильне застосування норм матеріального права, а саме статей 14, 202, 316, 319, 334, 509, 626, 714, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, пп. 14.1.36,14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.
14. Скаржник стверджує, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у відповідача відсутні за спірні періоди як договір, так і акти приймання - передачі природного газу, що свідчить про недоведеність та відсутність факту, отримання природного газу від AT "НАК "Нафтогаз України".
15. АТ "Укртрансгаз" вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували те, що без підтверджених обсягів для потреб відповідача на відповідний календарний період останній не має права використовувати (споживати) природний газ, власником якого є позивач, та хибно не застосували наслідки кондиційного зобов`язання, що, як наслідок, призвело до прийняття необґрунтованих рішень.
16. Також скаржник вважає, що судом першої та апеляційної інстанції порушені норми процесуального права: ст.ст. 2, 7, 11, 13, 42, 73-80, 86, 236, 237, 238, 269, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи
17. Крім того, АТ "Укртрансгаз" вважає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з цього питання, а також справа № 921/690/19 становить значний суспільний інтерес, оскільки предметом розгляду справи є безпідставне набуття природного газу з газотранспортної системи (далі - ГТС) АТ "Укртрансгаз", який в свою чергу зобов`язаний був у спірний період здійснювати безпечне та безперебійне транспортування природного газу споживачам на всій території України та до країн Европейського Союзу. А безпідставне набуття природного газу з ГТС АТ "Укртрансгаз", без належної правової підстави, ставило під загрозу безпечність та безперебійність його транспортування. Справа має виняткове значення для АТ "Укртрансгаз", оскільки стосується правовідносин щодо несанкціонованого споживання природного газу з ГТС позивача, який в силу статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт", як Товариство, що мало на балансі та обслуговувало магістральні газопроводи, має важливе значення для держави Україна.
Б. Доводи касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України"
18. 04.11.2020 (згідно з поштовою відміткою на конверті) Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2020 у справі № 921/690/19, справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
19. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначає, що дана касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 04.11.2019 № 905/49/15 стосовно умов, необхідних для встановлення факту постачання природного газу; у постанові Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 826/16697/17 стосовно умов, необхідних для встановлення факту постачання природного газу; у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 904/4018/19 стосовно правомірності віднесення до договірних відносин будь-яких правочинів. Натомість, як стверджує скаржник, в оскаржуваному рішенні та постанові суди дійшли до протилежних висновків, зазначивши, що постачання природного газу відбулось у межах договірних відносин між відповідачем та АТ "НАК "Нафтогаз України" виходячи виключно з факту наявності укладених договорів постачання.
20. АТ "НАК "Нафтогаз України" вважає, що апеляційний господарський суд встановив обставини постачання АТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу відповідачу та оплату поставленого природного газу відповідачем на підставі недопустимих доказів, які не були досліджені місцевим судом, без зазначення обґрунтування прийняття вказаних доказів на стадії апеляційного розгляду, що є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд у відповідності до частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було залишено без розгляду відзив та пояснення відповідача із залученням таких доказів.
21. АТ "НАК "Нафтогаз України" стверджує, що при розгляді справи № 921/173/18 за позовом АТ "Укртрансгаз" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", треті особи: НАК "Нафтогаз України", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Борщівський агротехнічний коледж, Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", про стягнення 137 079 191,08 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, встановлюється обставина щодо непостачання АТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу Відповідачу в квітні 2016 в обсязі 2,700 тис.куб.м., і АТ "НАК "Нафтогаз України" позбавлений можливості спростувати обставини постачання природного газу відповідачу в квітні 2016 в обсязі 2,700 тис.куб.м., оскільки такі обставини вже встановлено оскаржуваною постановою на підставі недопустимих доказів.
22. Скаржник стверджує, що матеріали справи не містять договору постачання природного газу, що діяв протягом квітня 2016, не містить підписаних сторонами актів приймання-передачі природного газу, відтак факт передачі товару не відбувся.
23. Судами попередніх інстанцій надано правову оцінку спірним відносинам без врахування предмету позовних вимог - повернення безпідставно набутого майна та його вартості на підставі статей 1212 - 1213 Цивільного кодексу України.
24. АТ "НАК "Нафтогаз України" вказує, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у власності відповідача природного газу у обсязі 2,700 тис.куб.м., отже позовні вимоги в частині стягнення вартості безпідставно набутого майна є законними та обґрунтованими.
25. Таким чином, АТ "НАК "Нафтогаз України" вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2020 у справі №921/690/19 в частині відмови у стягненні 18 042,85 грн прийнято з порушенням частини третьої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, частини першої статті 316, частини першої статті 319, статті 1212 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", п.1 розд. 2 Правил постачання природного газу, а постанова Західного апеляційного господарського суду прийнята із порушенням норм процесуального права, що є підставою для повного скасування постанови і передачі справи повністю на новий розгляд апеляційного суду.
В. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
26. 18.01.2021 до Верховного Суду від Борщівського агротехнічного коледжу надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить Суд в задоволенні касаційної скарги відмовити повністю із спливом позовної давності.
27. Крім того, відповідач, зокрема, вказує, що у квітні місяці 2016 року Борщівський агротехнічний коледж не споживав газу, так як опалювальний сезон закінчився 31.03.2016; акти приймання - передачі природного газу були оформлені та проведена оплата, що підтверджується платіжним дорученням № 402. Акт складався на основі Звіту про використання за період з 22.03.2016 року по 15.04.2016 і передавався в Борщівське УЕГГ ПАТ "Тернопільгаз" для складання акту про фактичний обсяг спожитого газу та акту приймання - передачі послуг з розподілу природного газу. Після цього документи передаються у АТ "НАК "НафтогазУкраїни", а потім повертаються у коледж. Заперечень від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо підписання акту не надходило. Заборгованості за спожитий газ перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за коледжем не рахується, не зареєстровані бюджетні фінансові зобов`язання на кінець 2016 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до положень частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. Предметом спору у даній справі є вимога позивача - АТ "Укртрансгаз" про зобов`язання відповідача повернути позивачу в натурі безпідставно набуте майно - природній газ в обсязі 2,700 тис. куб. м та стягнення 18 042,85 грн вартості безпідставно набутого майна, які мотивовані із посиланням на положення статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України тим, що відповідач у квітні 2016 року безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір спірного обсягу природного газу, що підтверджується звітом ПАТ "Тернопільгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за квітень 2016 року.
30. Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
31. Зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння; мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
32. Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (стаття 1213 Цивільного кодексу України).
33. Положення частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
34. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
35. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
36. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
37. Отже, Верховний Суд зауважує, що стверджуючи про те, що відповідачем було безпідставно набуто з газотранспортної системи у квітні 2016 року 2,700 тис.куб.м. природного газу, власником якого є АТ "Укртрансгаз" та звертаючись із даним позовом на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, позивачу, перш за все, необхідно надати належні та допустимі докази того, що спірне майно належало позивачу, а відповідач набув його без достатньої правової підстави саме від позивача.
38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з долученого позивачем до позовної заяви реєстру обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК "Нафтогаз України" із мереж ПАТ "Тернопільгаз" в квітні місяці 2016 року вбачається, що оператором газорозподільної системи є ПАТ "Тернопільгаз", а споживачем - Борщівський агротехнічний коледж (п. 2 зазначеного реєстру). Стосовно відповідача у колонці "Обяг, алокації" вказано - 2,700 тис куб.м. Однак, позивачем не обґрунтовано яким чином даний документ свідчить про безпідставне (несанкціоноване) заволодіння споживачем відповідним об`ємом газу, який належить саме АТ "Укртрансгаз". Також, судами встановлено, що в інформації про споживачів, які використовують природний газ зазначено про існування між оператором ГРМ (ПАТ "Тернопільгаз") та контрагентом - Борщівським агротехнічним коледжем небалансу газу в обсязі 2,700 тис куб.м за 2016 рік. Даний документ (без номера та дати) складено і підписано одноособово начальником управління комерційного обліку та транспортування природного газу філії ОГТС України Гноєвим В.В. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи (акти, відомості про показання лічильників тощо), які б підтверджували наявність небалансу у вказаному вище обсязі. Окрім того, зі змісту вказаної інформації вбачається, що вона стосується правовідносин між відповідачем у даній справі та ПАТ "Тернопільгаз", а не позивачем - АТ "Укртрансгаз".