ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 922/727/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Сістемс"
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді Погорелової О. В.
від 09.06.2020
та постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Склярук О. І., Гетьман Р. А., Дучал Н. М.
від 15.10.2020
за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Сістемс"
про стягнення плати за користування вагонами 574 554,42 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Сістемс", в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції у розмірі 574 554,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1806706 від 24.10.2018 щодо своєчасної поставки товару.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Сістемс" (постачальник) та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (покупець) був укладений договір поставки №1806706 від 24.10.2018, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код УКТ ЗЕД за державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору (далі - товар), що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.
Згідно з пунктом 3.1 договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар у спосіб та на умовах, зазначених у специфікації (додатка) до цього договору. Умови поставки регламентуються відповідними базисами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка є погодженою сторонами (далі - правила Інкотермс).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, між покупцем та постачальником була підписана специфікація №2/1901968 від 02.04.2019, в якій сторони обумовили товар, що поставляється, строки поставки та порядок розрахунків.
Так, відповідно до пункту 1 специфікації, ціна на товар, що зазначений у даній специфікації, включає в себе вартість маркування, транспортні та інші витрати, пов`язані з поставкою товару з урахуванням положень Інкотермс.
У пункті 2 специфікації сторони погодили наступний порядок розрахунків: покупець здійснює попередню оплату у розмірі 30% від вартості партії товару за даною специфікацією на поточний рахунок постачальника за умови надання рахунка-фактури та при наявності у покупця на день оплати оригіналу даного договору та специфікації. Покупець здійснює оплату решти 70% від вартості партії товару за фактом поставки протягом 5 робочих днів та за умови прийнятності якості товару на підставі рахунків-фактур, податкових накладних зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних та акту приймання-передачі за якістю та кількістю з обов`язковим виконанням пункту 3.5 цього договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунка покупця. Термін поставки після отримання передплати 14 календарних днів.
Відповідно до пункту 4 специфікації, датою переходу права власності до покупця на товар (продукцію) є дата складання акта прийому-передачі про отримання товару (продукції), а у разі його відсутності - дата складання видаткової накладної, підписаного(ної) обома сторонами.
Відповідно до пункту 3.4 договору, поставка товару здійснюється постачальником відповідно до пункту 3.1 договору лише після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, що має бути направленою постачальнику одним із таких способів: поштовим відправленням на юридичну адресу постачальника або факсимільним зв`язком за телефоном, що вказаний у цьому договорі, або в електронному виді через сервіс (наприклад, Paperless), або на електронну адресу (е-mail) постачальника. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку) до цього договору.
На підставі рахунків на оплату за № 233 від 22.07.2019 на суму 1 250 880 грн, № 234 від 22.07.2019 на суму 1 218 420 грн, за № 237 від 23.07.2019 на суму 354 900 грн, позивачем 30.07.2019 згідно з платіжним дорученням № 238107 було перераховано відповідачу 847 260,00 грн як передплату за товар у розмірі 30%.
01.08.2019 на адресу постачальника покупцем було направлено заявку №2019.08.01/41-4043, в якій покупець зазначив, що згідно специфікації №2/1901968 від 02.04.2019 до договору №1806706 від 24.10.2018 покупцем було здійснено передплату у розмірі 30% за 15000 кг тканини поліпропіленової щільністю 220г/м2 на суму 319 410,00 грн з ПДВ; 15000 кг тканини поліпропіленової ламінованої щільністю 65+25г/м2 на суму 326970,00 грн з ПДВ; 10000 кг тканини поліпропіленової щільністю 200г/м2 на суму 200 880,00 грн з ПДВ. Зважаючи на викладене, покупець просив постачальника до 12.08.2019 здійснити поставку. Відповідь просив відправити не пізніше 05.08.2019 по факсу або на електронну адресу.
Враховуючи те, що передплата за товар була здійснена покупцем 30.07.2019 та беручи до уваги пункт 2 специфікації №2/1901968 від 02.04.2019, товар мав бути поставлений до 13.08.2019.
Постачальник здійснив поставку товару покупцю за видатковими накладними №505 від 18.08.2019, №513 від 22.08.2019, №514 від 22.08.2019, №527 від 30.08.2019, №528 від 30.08.2019, №537 від 05.09.2019, №538 від 05.09.2019, №570 від 15.09.2019, №571 від 15.09.2019, №578 від 22.09.2019, №579 від 22.09.2019, №600 від 30.09.2019, №601 від 30.09.2019.
10.09.2019 покупцем на адресу постачальника була направлена претензія №36-7578/4016, в якій покупець вказав на порушення постачальником строків поставки товару та запропонував у добровільному порядку сплатити неустойку у розмірі 403 996,94 грн, нараховану за прострочення поставки товару за специфікацією №2/1901968 від 02.04.2019.
Вказану претензію відповідач отримав 13.09.2019, проте, відповіді не надав та неустойку не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарський суд Харківської області рішенням від 09.06.2020, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020, у справі № 922/727/20 позов задовольнив частково.
Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Сістемс" на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 354 568,71 грн пені, 200 195,43 грн штрафу та 8 321,47 грн судового збору. В решті позову - відмовив.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару за специфікацією №2/1901968 від 02.04.2019 у строки, визначені умовами договору та специфікацією №2/1901968 від 02.04.2019.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару останньому нарахована пеня у розмірі 354 568,71 грн та штраф у розмірі 200 195,43 грн.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Сістемс" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/727/20, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду відповідач зазначив пункт 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та послався на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.04.2020 у справі № 924/570/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, щодо застосування статті 233 Господарського кодексу України, а також, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; необґрунтовано відхилив його клопотання про долучення нових доказів, що унеможливило встановлення об?єктивної істини у справі.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі № 922/727/20 - без змін.
7. Позиція Верховного Суду.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо суті касаційної скарги
Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Щодо визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16 ; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року по справі № 923/682/16.
При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Проаналізувавши висновок, що викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 924/570/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що він стосується правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.
Предметом спору у справах № 924/570/19, № 918/116/19, № 917/101/19 є стягнення заборгованості у тому числі основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв?язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ.
Здійснюючи розгляд цих справ, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, а також нарахованих до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних. При цьому вважали за можливе задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені, застосувавши положення статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.
Верховний Суд у своїх постановах від 08.04.2020 у справі № 924/570/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19 зазначив, що зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження доказів.