ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 825/1078/17
адміністративне провадження № К/9901/42403/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, треті особи: Центральний відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Соломко І.І. від 07.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р., Собківа Я.М., Твердохліб В.А. від 18.09.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту також ОСОБА_1, позивач) звернулася з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (далі по тексту також Державний реєстратор, Управління адміністративних послуг відповідно, відповідачі), треті особи: Центральний відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_2, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.06.2017 №35625826 (далі по тексту також спірне рішення).
2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що спірне рішення прийнято відповідачем протиправно й за відсутності на те передбачених законом правових підстав, оскільки право власності на три четвертих частини жилого будинку, з метою державної реєстрації прав на який вона зверталась до відповідача, підтверджується рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.06.2009, а на одну четверту частини - протоколом проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна №2512115/1 та актом проведення аукціону з реалізації майна від 29.08.2012.
3. Позивачка вказувала й на те, що право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вже було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому, посилаючись на приписи пункту 45 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, наголошувала, що документ, який посвідчує право власності на житловий будинок до його реконструкції, у такому випадку, державному реєстратору не подається.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, у задоволенні позову відмовлено.
5. Ухвалюючи таке судові рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що заявницею не було подано Державному реєстратору документ, передбачений пунктом 4 частини першої статті 27 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме - видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) на ј частину житлового будинку, на підставі якого проводиться державна реєстрація.
6. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і прав позивачки не порушив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями позивачкою подано касаційну скаргу в якій вона, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з метою реєстрації свого права на нерухоме майно - житлового будинку АДРЕСА_1 , 07.06.2017 звернулась до державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради.
9. На підтвердження права власності на житловий будинок державному реєстратору подано, зокрема: свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:02:025:6178); рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.06.2009 про визнання права власності на три четвертих частини житлового будинку; протокол проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна №2512115/1; акт проведення аукціону з реалізації майна від 29.08.2012 на одну четверту частини житлового будинку.
10. 12.06.2017 рішенням №35625826 державний реєстратор відмовив позивачу у державній реєстрації прав у зв`язку з тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації не дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме - заявником не подано документа, що підтверджує виникнення право власності на одну четверту частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. У касаційній скарзі ОСОБА_1 наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували норми матеріального права і це потягло за собою неправильне вирішення цього спору.
12. В обґрунтуванні такої позиції скаржником зазначено, що право власності на спірний будинок до його реконструкції було зареєстровано у відповідності з вимогами законодавства, яке було чинним на той час, а тому, в силу вимог частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", такі права визнаються дійсними і, у такому випадку, надання документу, що посвідчує право власності на нерухоме майно (житловий будинок) до його реконструкції, не вимагається, як це передбачено пунктом 45 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
13. На думку скаржниці, суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, не врахували усіх обставин справи і не звернули увагу на те, що 12.11.2012 позивачкою було отримано дозвіл на реконструкцію спірного житлового будинку і до її завершення 23.12.2015 право власності на ѕ частини цього будинку було визнано за ОСОБА_1 на підставі судового рішення, а ј частину сукупності вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт незавершеного будівництвом цього ж житлового будинку було придбано нею з прилюдних торгів.
14. За наведеного скаржниця вважає, що пункт 4 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки нею не придбавалось нерухоме майно з прилюдних торгів, а було придбано ј сукупності вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт незавершеного будівництвом житлового будинку.
15 . Посилаючись на вищевикладене, скаржниця наполягає на тому, що викладені в оскаржуваному рішенні Державного реєстратора мотиви відмови у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно є протиправними і не відповідають законодавству.
16. Третя особа - ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу, у яких вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваних позивачкою судових рішень. ОСОБА_2 вважає, що спірне рішення відповідача у повному обсязі відповідає вимогам закону і прийнято ним обґрунтовано, оскільки подані заявницею документи не давали змоги встановити набуття нею речових прав на нерухоме майно (житловий будинок).
17. З указаних вище підстав ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, унормовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за визначенням якого заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
19. Державній реєстрації прав підлягають, окрім іншого, право власності (пункт 1 частини першої статті 4 вищевказаного Закону).
20. За змістом частини першої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
21. Згідно з положеннями частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;
4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
22. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
23. Частинами першою, другою, четвертою статті 18 цього ж Закону визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
24. За приписами пункту 4 частини першої, частини другої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
25. Підстави для державної реєстрації прав визначені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до частини першої якої державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: