Постанова
Іменем України
02 лютого 2021року
м. Київ
справа № 640/4713/19
провадження № 51-2155 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Булейко О.Л., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Кузнецова С.М.,
захисника Михальчука А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Михальчука А.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 24 липня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого - останній раз: 24 квітня 2013 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 283 КК, ч. 3 ст. 185 КК,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК;
ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Пужайково, Одеської області Балтійського району, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
ВирокомКиївського районного суду м. Харкова від 24 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 289 КК - 6 років, без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, без конфіскації майна.
Цим же вироком, засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржуються в касаційному порядку, до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 289 КК - 5 років, без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна.
Згідно з вироком, 15 січня 2019 року о 22.50 ОСОБА_1, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, прибули до гаражного кооперативу, що знаходиться на провулку 2- гаражний у м. Харкові, де шляхом зламу замку вхідних дверей, проникли всередину приміщення гаражу № НОМЕР_1, звідки таємно викрали належне потерпілому ОСОБА_3 майно на загальну суму 31 435, 10 грн., з яким зникли з місця вчинення злочину.
Після чого, о 23.10 год, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, повернулися до вищевказаного гаражу № НОМЕР_1, де діючи повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 сів за кермо належного ОСОБА_3 автомобіля марки "NissanAlmera", д.н.з. НОМЕР_2, який знаходився в приміщенні гаражу, а ОСОБА_2 сів на переднє пасажирське сидіння, і скориставшись тим, що власник залишив ключі запалювання у замку, ОСОБА_1 завів двигун та виїхав з гаражу через ворота гаражного приміщення, тим самим незаконно заволодівши вищевказаним автомобілем, вартістю 119 940 грн.
В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали до Муромського водосховища біля с. Веселе Харківського району Харківської області, де покинули вказаний транспортний засіб.
Ухвалою від 06 лютого 2020 року Харківський апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_2 покарання. Постановив на підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК. В решті вирок залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Михальчук А.І. просить скасувати вищевказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Свої вимоги мотивує тим, що судовий розгляд в суді першої інстанції відбувся з порушенням вимог ч. 3 ст. 349 КПК, оскільки при вирішенні питання про обсяг дослідження доказів всі учасники судового провадження вважали за необхідне дослідити їх у повному обсязі, проте усупереч цьому суд прийняв рішення про скорочений порядок дослідження доказів і не роз`яснив сторонам, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини кримінального провадження. Вважає, що зазначені порушення кримінального процесуального закону призвели до неповноти судового розгляду та невідповідності вироку суду першої інстанції ст. 370 КПК. Стверджує, що апеляційний суд не звернув належної уваги на зазначені порушення КПК, внаслідок чого недотримався положень статей 407, 409, 415 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні захисник Михальчук А.І. підтримав свою касаційну скаргу та просив скасувати вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу захисника Михальчука А.І.та просив скасувати вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.