Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 182/2908/18
Провадження № 51-4038 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018040340000608 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Сєров Свердловської області, РФ, громадянина України, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за касаційною скаргою захисника Чуприни Т.Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з моменту винесення вироку.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишений тримання під вартою.
У строк відбуття покарання зараховано час досудового тримання під вартою ОСОБА_1 з 1 березня 2018 року до дня винесення вироку.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2020 року вищевказаний вирок залишений без зміни.
Як встановлено вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1 26 лютого 2018 року, приблизно о 18 годині, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, будучи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході з`ясування стосунків між ним та ОСОБА_2, який заступився за ОСОБА_3 , яка там перебувала, та між якою і ОСОБА_1 виникла словесна сварка, яка переросла в бійку, наніс потерпілому ОСОБА_2 два удари в область голови та численні удари в область тулубу, які розглядаються у своїй сукупності як єдина травма. Поєднана травма голови, грудей, живота, хребта і нижніх кінцівок у вигляді множинних забоїв м`яких тканин різних частин тіла, множинних переломів кісток скелету, множинних ушкоджень внутрішніх органів і головного мозку, яка ускладнилась розвитком легенево-серцевої недостатності, та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Виявлені тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному звʼязку з настанням смерті ОСОБА_2, який від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Судом дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Чуприна Т.Ю. просить скасувати постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує на те, що розгляд справи в суді першої інстанції був неповним, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а вирок суду є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що допущені судом першої інстанції порушення не були усунені апеляційним судом, який своїх висновків належним чином не мотивував та не навів вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційної скарги. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника та просив постановлені судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду. Тобто при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення злочину, встановлених судами першої та апеляційної інстанції.
Тому, доводи захисника щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, виходячи з приписів як ст.433, так і ст. 438 КПК України, не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.