Постанова
Іменем України
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 629/2739/18
провадження № 51-3479 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Ковтуновича М.І.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н. Д.,
прокурора Подоляка М.С.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Дьолога В.В. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 25 червня
2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК)
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з вироком, 01 травня 2016 року, приблизно о 16:00 годині, ОСОБА_1, знаходячись на відкритій ділянці місцевості, поблизу "Краснопавлівського комбінату хлібопродуктів" за адресою: смт. Краснопалівка, Лозівського району, Харківської області, вул. Українська, 2, з раніше знайомим йому ОСОБА_2, в ході конфлікту, який виник між ними на ґрунті тривалих особистих неприязних стосунків, які склались через те, що колишня цивільна дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 стала спільно проживати із ОСОБА_2, та перейшов у бійку між ними, ОСОБА_1, маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_2 не менш ніж вісім ударів руками та ногами в область голови, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 червня 2020 року вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_1 змінено, пом`якшено йому покарання, призначено покарання за частиною 1 статті 121 КК із застосуванням статті 69 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки. В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор не погоджується з ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, вимагає її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
В обґрунтування власної позиції прокурор зазначає, що апеляційним судом, в порушення приписів закону, при призначенні покарання за частиною 1 статті 121 КК безпідставно застосовано статтю 69 КК, внаслідок чого призначене судом покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги статті 419 КПК, не навів у своєму рішенні належних мотивів щодо пом`якшення покарання ОСОБА_1, адже, за матеріалами кримінального провадження та зі змісту вироку місцевого суду жодної обставини, що пом`якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення не наведено, а щире каяття засудженого, яке врахував суд, на думку прокурора, не відповідає дійсності. Крім того, в оскарженій ухвалі не зазначено мотиви, керуючись якими суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора.
Від засудженого ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він не погоджується з доводам прокурора, вважає їх безпідставними, посилається на той факт, що на момент вчинення злочину він знаходився у тверезому стані, а тому обтяжуючих обставин, які б могли вплинути на призначення покарання не встановлено. Крім того, на думку ОСОБА_1 , судом при призначенні покарання із застосуванням статті 69 КК було враховано ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, наявність у нього хворої матері пенсійного віку, дружини, дітей, відсутність попередніх судимостей та обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття у вчиненому.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги з підстав, зазначених в ній. Заперечення засудженого ввважає безпідставними.
Засуджений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення касаційної скарги. Просив залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні суспільно небезпечного діяння та його кваліфікації за частиною 1 статті 121 КК не оскаржуються, а тому, відповідно до положень статті 433 КПК, у зазначеній частині судове рішення у касаційному порядку не перевіряється.