ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3920/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройінновація"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2020
у справі № 910/3920/20
за заявою Міжнародної бізнес-компанії "Скайнет Маркетинг ЛТД"
про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
Міжнародна бізнес-компанія "Скайнет Маркетинг ЛТД" (позивач) звернулася до Господарського суду м.Києва з позовною заявою до Міжнародної бізнес компанії "Смарт Лайф ЛТД", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройінновація", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріус Центр" про визнання недійсним договору опціону від 12.10.2011 на купівлю Міжнародною бізнес компанією "Смарт Лайф ЛТД" корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройінновація" (далі - ТОВ "Промстройінновація"), застосування наслідків його недійсності та скасування реєстраційних дій за переліком.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що йому на праві власності належить частка в статутному капіталі ТОВ "Промстройінновація" в розмірі 75%. 17.07.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. вчинено реєстраційну дію №10741070016038248 на підставі договору опціону від 12.10.2011 на купівлю корпоративних прав ТОВ "Промстройінновація" Міжнародною бізнес компанією "Смарт Лайф ЛТД", в результаті чого, на думку позивача, його незаконно позбавлено права власності.
Також, як на підставу визнання спірного договору недійсним, позивач посилався на відсутність необхідної дієздатності у підписанта договору та відсутність волі заявника на укладення спірного договору. Заявник вважає, що спірний договір фактично укладено пізніше ніж дата, вказана в договорі, а саме безпосередньо перед вчиненням реєстраційної дії приватним нотаріусом, у зв`язку з чим має намір клопотати про призначення технічної експертизи спірного договору для встановлення дійсної дати підписання документу.
Разом з позовною заявою, з метою забезпечення схоронності існуючого становища ТОВ "Промстройінновація" та забезпечення можливості відновлення своїх порушених прав, Міжнародною бізнес компанією "Скайнет Маркетинг ЛТД" до місцевого суду була подана заява про забезпечення позову шляхом: заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів проводити внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "Промстройінновація"; заборони ТОВ "Аріус Центр" продавати, дарувати, відчужувати та вчиняти будь-які дії з будь-якою часткою у статутному капіталі ТОВ "Промстройінновація", подавати заяви про внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до внесення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "Промстройінновація".
Короткий зміст ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2020 заяву Міжнародної бізнес компанії "Скайнет Маркетинг ЛТД" про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ТОВ "Аріус Центр" продавати, дарувати, відчужувати та вчиняти будь-які дії щодо статутного капіталу ТОВ "Промстройінновація". В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 ухвалу Господарського суду м.Києва від 19.03.2020 залишено без змін.
Ухвала та постанова судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Аріус Центр" продавати, дарувати, відчужувати та вчиняти будь-які дії щодо статутного капіталу ТОВ "Промстройінновація" на час розгляду справи, є співмірним із заявленими позивачем вимогами та спрямовано на забезпечення ефективності судового захисту порушеного права, за захистом яких позивач звернувся до господарського суду.
Вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Аріус Центр" подавати заяви про внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до внесення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "Промстройінновація", заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів проводити внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "Промстройінновація" судами визнано такими, що спрямовані на невизначене коло осіб, що унеможливлює їх реальне виконання, тому у їх задоволенні відмовлено.
Короткий зміст касаційної скарги
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Промстройінновація" (скаржник) на ухвалу Господарського суду м.Києва від 19.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі № 910/3920/20.
Посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, а саме, частин 1, З статті 74, статті 76, 86 ГПК України, статті 136, частини 9 статті 137 ГПК України, пункту 5 частини 2 статті 2, статті 14 ГПК України, частин 1, 5 статті 236 ГПК України, скаржник просить суд їх скасувати з підстави, визначеної абз. 6 частини 2 статті 287 ГПК України, та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Міжнародної бізнес компанії "Скайнет Маркетинг ЛТД" про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
Скаржник вважає, що позивачем не доведено суду наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надано доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлений виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.
Крім того, в касаційній скарзі ще однією підставою звернення з касаційною скаргою, визначено абз. 6 частини 2 статті 287 ГПК України - неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду: від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 03.04.2019 у справі № 918/702/18, від 17.04.2019 у справі № 914/1257/18, від 02.07.2019 у справі № 910/16944/18; п. З Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
Доводи інших учасників справи
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Верховний Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.