ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/982/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Роєнка Є.В. (адвокат);
відповідача - Богдана С.В. (адвокат);
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Миколаївської області
(суддя Ткаченко О.В.)
від 26.12.2019
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Савицький Я.Ф., судді Принцевська Н.М., Разюк Г.П.)
від 23.09.2020
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Миколаївгаз"
про визнання договору укладеним в редакції позивача,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2018 року Акціонерне товариство Укртрансгаз (надалі - АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", назву якого було змінено на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільчої системи "Миколаївгаз" (надалі - АТ "Оператор газорозподільчої системи "Миколаївгаз", відповідач) про визнання укладеним в редакції позивача договору про транспортування природного газу від 01.08.2018 №1807000401, що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, яка затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497.
1.2. В обґрунтування позову, посилаючись зокрема, на приписи статей 1, 32 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) № 2493 від 30.09.2015 (надалі - постанова НКРЕКП № 2493), статей 11, 627 Цивільного кодексу України, статей 179, 181, 184, 187 Господарського кодексу України, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" (надалі - постанова НКРЕКП №2497), АТ "Укртрансгаз" зазначило про обов`язковість укладення договору про транспортування природного газу в редакції типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором (НКРЕКП).
1.3. АТ "Укртрансгаз" вважає, що абзац другий п. 9.3 договору повинен мати таку редакцію: "Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період."
1.4. В свою чергу, АТ "Оператор газорозподільчої системи "Миколаївгаз" вважає, що абзац другий п. 9.3 договору повинен мати таку редакцію: "Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період."
1.5. Позивач вказує, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення зазначеного договору, а наданий ПАТ "Миколаївгаз" протокол розбіжностей до договору про транспортування природного газу №1807000401 від 01.08.2018 з викладенням пункту 9.3 договору в його редакції не відповідає вимогам типового договору, тому зазначений договір повинен бути викладений та підписаний саме в редакції позивача, яка повністю узгоджується з типовою формою.
1.6. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначаючи, що спір існує лише щодо редакції пункту 9.3 договору, оскільки позивач наполягає на укладенні його в редакції типового договору, в якій вказано посилання на порядок оплати вартості щодобових негативних небалансів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, яка на дату надання пропозиції позивача укласти даний договір вже не діяла, тому відповідачем була запропонована інша редакція цього пункту з посиланням на діючу (на час надання пропозиції на укладання договору) постанову Кабінету Міністрів України. Окрім цього, відповідач зазначає, що 17.12.2015 сторонами вже було укладено договір на транспортування природного газу №1512000711, предметом якого є надання позивачем послуг відповідачу на транспортування природного газу та який укладено на виконання вимог Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу газотранспортних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493. У зв`язку з цим відповідач зауважує, що з огляду на існування між сторонами укладеного договору на транспортування природного газу, позивачу доцільно було б внести зміни до нього з метою приведення до вимог чинного законодавства, а не звертатись із пропозицією укласти новий договір.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 у справі № 915/982/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд вказав, що за фактичними обставинами справи цей спір зумовлений необхідністю внесення змін до договору про транспортування природного газу і має вирішуватися у судовому порядку за позовом про внесення відповідних змін до вказаного договору, а не за позовом про укладення договору.
2.3. Суд апеляційної інстанції вказав, що сторонами у договорі транспортування природного газу № 1512000711 було узгоджено певний алгоритм дій, який мав бути застосований у разі внесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зміни до типового договору транспортування природного газу. Однак, зазначений механізм приведення укладеного між сторонами договору транспортування природного газу у відповідність до його типової форми позивачем застосовано не було.
2.4. Суд апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, врахував правову позицію, яка викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 902/575/18, у висновку якої, зокрема зазначено, що у відповідних правовідносинах предметом спору можуть бути саме розбіжності у договорі, а не сам договір.
2.5. Апеляційний господарський суд вказав, що Верховний Суд у аналогічній справі дійшов висновків про відсутність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом вказівки на умови договору, які не є спірними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самими сторонами, спір у справі № 902/575/18 стосувався саме пункту 9.3, а не договору в цілому.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
3.1. 26.10.2020 АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 у справі № 915/982/18, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
3.2. У касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" визначає підставою касаційного оскарження пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме - неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій таких норм:
1) частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, з урахуванням постанови НКРЕКП від 04.12.2018 № 1598 "Про внесення змін до Типового договору транспортування природного газу", та необхідністю відступити від висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 902/575/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
2) статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493, постанови НКРЕКП №2497, статей 6, 11, 203, 509, 627, частини 1 статті 630 Цивільного кодексу України, статей 174, 179, 181, 183-185 Господарського кодексу України, та необхідністю відступити від висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 916/1971/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Оператор газорозподільчої системи "Миколаївгаз" проти її задоволення заперечує та просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відповідач стверджує, що позивачем не доведено правомірність своїх вимог та не надано належних доказів на підтвердження обов`язковості укладення спірного договору саме в редакції позивача.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ