Постанова
іменем України
3 лютого 2021 року
справа № 759/19436/15-к
провадження № 51-1595км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Вус С.М.,
за участю
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Круценко Т.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Терехова М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 2 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100080010941, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Чечельника Вінницької області, жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Святошинський районний суд м. Києва вироком від 16 травня 2016 року засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296 КК та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 у строк відбування покарання зараховано строк його попереднього ув`язнення з 28 вересня 2015 року по 26 листопада 2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні.
Київський апеляційний суд ухвалою від 12 грудня 2018 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_1 залишив без змін.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду постановою від 4 липня 2019 року скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року стосовно ОСОБА_1 та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 27 вересня 2015 року приблизно о 03:25 разом з особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, у м. Києві на майданчику між будівлями супермаркету "Велика Кишеня" (просп. Леся Курбаса, 6-Д) і фірмового магазину "Рошен" (просп. Леся Курбаса, 6-Г), перебуваючи у громадському місці, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, спровокували конфлікт із військовослужбовцями, який переріс у бійку.
Під час бійки особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, завдали ударів по тулубу та в обличчя ОСОБА_2 . У цей час ОСОБА_1 завдав кулаком правої руки одного удару в обличчя ОСОБА_3 . Продовжуючи хуліганські дії, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, дістала два предмети, схожі на пістолети, та почала здійснювати постріли в напрямку ніг військовослужбовців. Тоді ж особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, кулаком правої руки та правою ногою завдав двох ударів по тулубу ОСОБА_2, від чого він упав на асфальт. У свою чергу особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, тримаючи у руках предмети, схожі на пістолети, правою ногою завдала удару по тулубу ОСОБА_4 та здійснила постріл у сторону ОСОБА_5 . Одночасно з цим ОСОБА_1 та інша особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, руками і ногами завдали ударів по тулубу ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 та особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, завдали легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Київський апеляційний суд ухвалою від 2 липня 2020 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі винного через м`якість. На обґрунтування своїх вимог вказує, що апеляційний суд дав неправильну оцінку показанням потерпілих та переглянутим відеозаписам з камер відеоспостереження, які повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК. Зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ретельно не перевірив викладених у апеляційній скарзі доводів, не спростував їх та не навів переконливих і достатніх мотивів та підстав для залишення без зміни вироку суду першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Терехов М.С. заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора і просили залишити її без задоволення, а судові рішення без змін. Прокурор касаційну скаргу підтримала.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно із ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Переглядаючи судові рішення, суд касаційної інстанції виходить із встановлених судовими інстанціями фактичних обставин справи.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК, підтверджений зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК.
Цей висновок місцевий суд обґрунтував показаннями, даними в суді першої інстанції потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про те, що останні двоє близько 03:00 з телефонного дзвінка ОСОБА_6 дізналися про його з ОСОБА_4 побиття і підійшли з товаришами до них. Коли останні відійшли шукати нападників, побачили, що із-за рогу будинку в їхньому напрямку швидким кроком направлялись троє невідомих осіб, вони, порівнявшись із ними, одразу почали розмахувати руками, погрожувати і розмовляти на підвищених тонах. Коли ОСОБА_2 порівнявся з ними, ОСОБА_7 завдав йому удару кулаком у голову, від чого він упав. Після цього почули постріли і ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_2 ще раз, потім знову лунали постріли, просили останнього кинути зброю, однак той відходив назад. У цей час ОСОБА_7 вдарив кулаком у голову і ногою ОСОБА_2, який спіткнувся і впав. При цьому ОСОБА_8 вдарив його ще раз ногою. ОСОБА_1 теж завдав удару ногою в спину ОСОБА_2, а коли останній намагався встати, вдарив його ще раз ногою, крім того, завдав ударів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . Вважають, що дії ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під час бійки були узгодженими, а коли ОСОБА_8 здійснював постріли і завдавав ударів, двоє інших його прикривали.