Постанова
Іменем України
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 607/10943/15-ц
провадження № 61-3920св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на постанову Тернопільського апеляційного суду
від 10 січня 2019 року у складі колегії суддів: Ткача З. Є., Міщія О. Я.,
Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 30 січня 2008 року між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "АКПІБ"), правонаступником якого є ТОВ "Кредитні ініціативи", та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний борг № 03-2/62, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі
40 000,00 дол. США для будівництва та ремонту житла, строком
до 28 січня 2028 року, зі сплатою 11 % річних.
Належним чином ОСОБА_1 вказане зобов`язання не виконував,
у зв`язку із чим станом на 24 квітня 2015 року виникла заборгованість
у розмірі 75 153,36 дол. США, що еквівалентно 1 693 285,09 грн.
Ураховуючи викладене та уточнення позовних вимог, ТОВ "Кредитні ініціативи" просило суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла станом на 01 квітня 2017 року, у розмірі 1 663 506,67 грн, із яких: 38 497,00 дол. США (1 038 497,30 грн) - борг
за кредитом; 21 167,09 дол. США (571 004,65 грн) - борг за відсотками; 2 001,95 дол. США (54 004,72 грн) - борг за комісією.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 18 червня 2018 року у складі судді Грицака Р. М. позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за договором про іпотечний борг від 30 січня 2008 року
№ 03-2/62 у розмірі 15 133,18 дол. США (396 762,00 грн)
та 3 654,00 грн судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав,
не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки станом
на час звернення позивача до суду з позовом відповідачем не було виконано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2010 року у справі № 2-2194/10, тому наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення
з відповідача на користь кредитора процентів за користування кредитними коштами в межах позовної давності, а саме за період з 01 квітня 2013 року до 31 березня 2016 року у розмірі 13 757,19 дол. США та комісії
за надання та обслуговування кредиту у розмірі 1 375,99 дол. США.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора від 05 березня 2010 року у справі № 2-2194/10 про задоволення вимог кредитора про дострокове погашення усієї суми існуючих на той час строкової та простроченої заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а правовідносини сторін у справі,
що ґрунтувалися на договорі про іпотечний борг від 30 січня 2008 року
№ 03-2/62, зокрема, сплата на нарахування процентів та комісії, припинилися.
Водночас, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань виникла заборгованість зі сплати процентів
та комісії за надання кредиту, яка підлягає стягненню на підставі частини другої статті 625 ЦПК України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції встановивши, що позивач пред`явив вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками та комісією, неустойки за невиконання умов договору (штраф), передбачені умовами кредитного договору та ураховуючи те, що позивач не заявляв вимог щодо стягнення з відповідача на його користь сум, встановлених статтею 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, вважав,
що застосувавши до спірних правовідносин положення статті 625 ЦК України, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, порушив принцип диспозитивності цивільного судочинства, передбачений частиною першою статті 13 ЦПК України, згідно із яким суд розглядає справи
не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,
в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду,
ТОВ "Кредитні ініціативи", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
ТОВ "Кредитні ініціативи" вважало, що, оскільки строк виконання кредитного зобов`язання визначено до 28 січня 2028 року та сторонами кредитного договору від 30 січня 2008 року було погоджено збільшення строку позовної давності до 10 років, тому товариство має повне право
на задоволення вимог щодо стягнення відсотків та комісії за фактичне користування боржником кредитними коштами до повного погашення заборгованості, а отже суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року було поновлено
ТОВ "Кредитні ініціативи" строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2019 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу
№ 607/10943/15-ц із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1
на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення
є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 січня 2008 року між ПАТ "АКПІБ" та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний борг № 03-2/62 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 40 000,00 дол. США для будівництва та ремонту житла, строком до 28 січня 2028 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11,0 % річних
та щомісячної комісійної винагороди у розмірі 0,1% від кредитної заборгованості (а. с. 8-14).
17 грудня 2012 року між ПАТ "АКПІБ" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, банк відступив останньому права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "АКПІБ" та фізичними особами, зокрема
із ОСОБА_1 . Разом із правами вимоги до покупця перейшли всі пов`язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів (а. с. 17-27).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 05 березня 2010 року у справі № 2-2194/10 звернуто стягнення
на предмет іпотеки, а саме садовий будинок
АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,06 га, які на праві власності належать ОСОБА_2, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30 січня 2008 року № 03-2/62, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "АКПІБ", у розмірі 332 563,76 грн, що еквівалентно
41 570,47 дол. США; стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 910,00 грн судових витрат. Вказане судове рішення набрало чинності.
26 жовтня 2015 року у справі № 607/16609/15-ц Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області постановлено ухвалу, якою замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ "АКПІБ" на його правонаступника ТОВ "Кредитні ініціативи", у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-2194/10, виданого 14 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на підставі судового рішення від 05 березня
2010 року у справі № 2-2194/10.
Ухвалене 05 березня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області рішення у справі № 2-2194/10 було виконано,
що підтверджувалося сторонами під час розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції, а також постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Драпак Г. В. про закінчення виконавчого провадження від 31 березня 2016 року, згідно з якою було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме садовий будинок АДРЕСА_1, та земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,06 га, розташовану на території Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, які належали
ОСОБА_2 , у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30 січня 2008 року № 03-2/62, у розмірі 329 861,67 грн,
що еквівалентно 41 570,47 дол. США.