Постанова
Іменем України
02 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 491/327/18
провадження № 61-14853св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Ананьївська Перша сільська рада Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року у складі судді
Желяскова О. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня
2019 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю, але правовстановлюючі документи на зазначене нерухоме майно у неї відсутні.
Заповіт щодо розпорядження спадковим майном ОСОБА_4 за життя не склала, на час відкриття спадщини, спадкоємцями першої черги були: вона та її брат, син померлої, ОСОБА_5, який не встиг прийняти спадщину у встановленому законом порядку, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
26 серпня 2017 року із заявами про прийняття спадщини після померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 до нотаріальної контори, у порядку спадкової трансмісії, звернулися дочка та син ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 , які відповідно до положень статті 1276 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), можуть претендувати на спадкування частки у спадковому майні, що за життя належала б їх батьку.
У межах строку на прийняття спадщину, вона, маючи намір успадкувати іншу частину спадщини, зверталася до нотаріальної контори щодо спадкування після смерті ОСОБА_4 . Згідно з рекомендаціями нотаріуса, з метою оформлення спадщини станом на 10 серпня 2017 року на її замовлення було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене підтверджується повідомленням державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Мороз Н. О., яким їй рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про спадкування майна, що належало померлій
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Посилаючись на те, що протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини, вона вчинила необхідну сукупність дій спрямованих на прийняття спадщини, у тому числі неодноразово зверталася до нотаріальної контори з метою отримання консультацій щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, збирала документи для оформлення права власності на спадкове майно, однак з невідомої їй причини нотаріус не оформив у встановленому законом порядку заяву про прийняття нею спадщини, а також зважаючи на наявність у неї суттєвих проблем зі станом здоровʼя, ОСОБА_1 просила визнати поважною причину пропуску нею строку для прийняття спадщини та встановити їй додатковий тримісячний строк для подання до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано поважною причину пропуску строку та встановлено ОСОБА_1 додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю того, що строк на подання заяви про прийняття спадщини, позивачем було пропущено з поважних причин, оскільки з дня відкриття спадщини ОСОБА_1 неодноразово зверталася до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті матері, що підтверджується повідомленнями нотаріуса та показаннями свідків, у жовтні 2018 року вона звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю ОСОБА_4 .Суд також урахував наявність у позивачки істотних труднощів у вчиненні дій щодо своєчасного прийняття спадщини, зокрема, що вона за станом здоров`я не могла пересуватися без сторонньої допомоги та потребувала часу для відновлення після перенесеної тяжкої хвороби.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 . Матеріалами справи та відповідачами у справі не спростовано доводів ОСОБА_1 щодо неналежного виконання нотаріусом обовʼязку, встановленого статтею 63 Закону України "Про нотаріат" та пункту 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України
від 22 лютого 2012 року № 296/5, тоді як установленими судом першої інстанції фактичними обставинами у справі підтверджується як намір ОСОБА_1 прийняти спадщину після померлої матері в установлений законом шестимісячний строк, так і наявність обʼєктивних, непереборних та істотних перешкод щодо вчинення дій, направлених на подання заяви про прийняття спадщини.
Узагальнені доводи касаційної скарги та відзиву на неї
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , у якій вона просила скасувати рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року і постанову Одеського апеляційного суду
від 13 червня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, щозадовольняючі позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не надав належної оцінки її доводам, заявленим як підстава для відмови у задоволенні позову, про те, що отримавши на пʼятий день після закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини відмову нотаріуса від 06 вересня
2017 року про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_4, ОСОБА_1 переслідувала цілі, відмінні від оформлення права власності на спадкове майно у нотаріальному порядку.
У оскаржуваних судових рішеннях, суди не урахували, що якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через те, що нотаріус, нібито, не пояснила про необхідність написання відповідної заяви про прийняття спадщини, а тому правові підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Аналогічний правовий висновок про те, що незнання про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та
від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.
Крім того, висновки судів про те, що позивач у межах шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини не скористалася таким правом у звʼязку з тим, що нотаріусом не було розʼяснено їй необхідність подання відповідної заяви грунтуються виключно на припущеннях. Суд першої інстанції, не допитав з цього приводу як свідка державного нотаріуса, та не залучив його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а апеляційний суд залишив поза увагою зазначені процесуальні порушення, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Суди залишили поза увагою, що позивач не надала обʼєктивних та переконливих доказів на підтвердження наявності поважних причин суттєвого пропуску нею строку для подання до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини після смерті матері, які б слугували підставою для визначення їй у судовому порядку додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1, у якому вона просила відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є обгрунтованими, ухвалені на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, оскаржувані судові рішення містять вичерпні висновки, що грунтуються на підставі достовірних доказів. Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що виявилося у не залученні до участі у справі державного нотаріуса як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, та не проведення її допиту як свідка є необгрунтованими, оскільки
ОСОБА_2 , як сторона у справі, не заявляла такого клопотання. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановив поважність пропуску нею строку на подання заяви про прийняття спадщини на підставі належних та допустимих доказів. Зокрема судами правильно встановлено наявність у неї труднощів із самостійним пересуванням та, що вона двічі зверталася до нотаріуса з приводу прийняття спадщини після померлої матері, з них один раз у межах строку на подання заяви про прийняття спадщини. Консультація, яку їй надав нотаріус щодо порядку оформлення права на спадщину, зводилася до необхідності зібрання нею необхідного переліку документів, повторно вона звернулася до нотаріуса 06 вересня 2017 року (через п`ять днів після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини) та отримала рекомендацію про необхідність звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно за відсутності правовстановлюючих документів.
У відповіді на відзив, що надійшла до Верховного Суду у листопада 2019 року, ОСОБА_2 підтримала подану нею касаційну скаргу з наведеного у ній обгрунтування, та просила скасувати рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року і постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року, ухваливши у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 19 вересня 2019 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Крім неї, на момент відкриття спадщини спадкоємцем першої черги за законом був її рідний брат
ОСОБА_5 .
До спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини, ОСОБА_5 помер, не прийнявши спадщину після смерті матері. У встановлений законом строк, спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 прийняли діти померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які 26 серпня 2017 року звернулися до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявами її прийняття. За результатом розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26 серпня 2017 року про прийняття спадщини, державним нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори Мороз Н. О. заведено спадкову справу № 387/2017 після смерті ОСОБА_4
ОСОБА_1 у строк, встановлений для прийняття спадщини, тобто
з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 01 вересня 2017 року, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася. При цьому, у межах строку встановленого законом на прийняття спадщини, позивач зверталася до державного нотаріуса з приводу оформлення права на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та переліку документів, необхідних для такого оформлення.
Станом на 10 серпня 2017 року, Комунальне підприємство "Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації" на замовлення ОСОБА_1 виготовило технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .