ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 824/389/20-а
адміністративне провадження № К/9901/19452/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 824/389/20-а
за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, постановлену суддею Левицьким В.К.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів: Шидловського В.Б., Боровицького О.А.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Держави України в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, де просив:
1.1. визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О., Садгірського районного суду міста Чернівці в особі судді Байцар Л.В. та Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В.;
1.2. стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь три мільйони сімсот п`ятдесят тисяч гривень моральної шкоди, завданої йому протиправними діями та бездіяльністю суб`єктів владних повноважень в повному обсязі;
1.3. зобов`язати відповідні служби видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію, щодо нього в адміністративній справі Національної поліції України Департаменту патрульної поліції УПП в Чернівецькій області № 2607, у справі Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30.08.2019 та у виконавчому провадженні ВП № 59812836 від 28.08.2019 як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2 Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
3. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач об`єднав у позовних вимогах вимоги, які належить розглядати суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції, чим порушив правила об`єднання позовних вимог, що в свою чергу унеможливлює застосування положень статті 172 цього Кодексу. Крім того, позивач звернувся до суду з позовною вимогою, в тому числі щодо оскарження дій та бездіяльності посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності. Отже, в цій частині позовні вимоги підсудні місцевому загальному суду, як адміністративному, а не окружному адміністративному суду. Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
4. 01 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 824/389/20-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди, де просить скасувати вказані судові рішення з підстав неправильного застосування норм процесуального права.
5. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права. На думку скаржника, повернення позовної заяви ухвалою від 10 березня 2020 року судом першої інстанції було здійснено лише на основі позовних вимог, які були викладені в прохальній частині на скасування постанови Садгірського районного суду м. Чернівці №726/1488/19 від 30.08.2019р. та постанови ГО № 257808 у справі про адміністративне правопорушення від 30.05.2019 без урахування судом доводів та підстав наведених у змісті позовної заяви. Оскаржуване судове рішення скаржник вважає необґрунтованим та упередженим, без встановлення істини, суті та мети позовної заяви, без забезпечення верховенства права та рівності сторін в ігноруванні гарантованих Основним Законом прав і свобод, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 824/389/20-а.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 03 лютого 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
8. Від відповідачів відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
10. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
11. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
12. Частиною третьою статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
13. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
14. За приписами частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
15. Відповідно до частини третьої статті 27 КАС України, норми якої регулюють правила виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач оскаржує дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О., Садгірського районного суду міста Чернівці в особі судді Байцар Л.В., які стосуються винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
17. Так, суд першої інстанції перевіряючи дотримання позивачем правил підсудності при поданні позовної заяви виходив з того, що оскарження позивачем дій та бездіяльності судді Садгірського районного суду міста Чернівці стосуються під час винесення постанови Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30 серпня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
18. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у випадку незгоди з постановою Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30 серпня 2019 року та діями судді під час прийняття рішення, позивач наділений правом на звернення у порядку апеляційного провадження до апеляційного суду.
19. Крім того, судами встановлено, що позивачем оскаржуються дії та бездіяльность посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О., які стосуються складання протоколів про адміністративне затримання та про адміністративне правопорушення від 30.05.2019, а також постанови ГО № 257808 від 30.05.2019.
20. Розглянувши позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині оскарження дій та бездіяльності посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області з приводу притягнення позивача до адміністративної відповідальності підсудні місцевому загальному суду, як адміністративному, а не окружному адміністративному суду.
21. Водночас судами попередніх інстанцій не взято до уваги доводи та підстави наведені позивачем в обґрунтування позовної заяви та апеляційної скарги, де позивач зазначав, що не оскаржує а ні постанову Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30 серпня 2019 року а ні постанову ГО № 257808 від 30.05.2019.
22. Так, у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок про оскарження ним зазначених постанов Садгірського районного суду м. Чернівці про адміністративне правопорушення від 30.05.2019 та постанови ГО № 257808 від 30.05.2019, адже ні мотивувальна ні прохальна частина позовної заяви не містить прохання скасувати вказані постанови. Натомість скаржник вказує, що відповідно до норм КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи підсудні Чернівецькому окружному адміністративному суду. Наголошує, що в позовній заяві вказує саме на незаконність та протиправність дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема судді Садгірського районного суду м. Чернівці та посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не вирішено питання щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В.