ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 806/998/17
адміністративне провадження № К/9901/29645/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 806/998/17
за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради
до Державної служби геології та надр України
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Надра Галичини"
про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами
за касаційною скаргою в.о. керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року (головуючий суддя: Романченко Є. Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Сушка О. О., суддів: Сапальової Т. В. Смілянця Е. С.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (далі - заступник прокурора Житомирської області, позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра України, відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Надра Галичини" (далі - ТОВ "Компанія "Надра Галичини", третя особа), у якому просив визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 4795, виданий 31 жовтня 2016 року Держгеонадра України ТОВ "Компанія "Надра Галичини" (ЄДРПОУ 39461267) з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину (ділянка Тетерівська) на території Житомирської області, Овруцького району на північній околиці с. Сирниця загальною площею 906,40 га.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що спірний дозвіл виданий Державною службою геології та надр України протиправно та підлягає скасуванню, так як він виданий без проведення аукціону, без надання дозволу Житомирською обласною радою та без попереднього погодження з відповідними радами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року позов задоволено.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року апеляційні скарги Держгеонадра України та ТОВ "Компанії "Надра Галичини" задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
5. Постановою Верховного суду від 14 травня 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року адміністративний позов залишено без розгляду.
7. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року ухвалу суду першої інстанції від 02 липня 2020 року у цій справі залишено без змін.
8. Залишаючи позов без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у прокурора відсутня адміністративна процесуальна дієздатність на звернення до суду із даним позовом, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про залишення позову без розгляду, 09 листопада 2020 року в.о. керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворон Василь Миколайович звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що у даній справі прокурор вказав на наявність "інтересів держави" та набув право на представництво і звернення до суду за захистом таких інтересів, оскільки належним чином обґрунтував підстави представництва та бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність Житомирської обласної ради підтверджується тим, що з часу коли обласній раді стало відомо про порушення інтересів (27 лютого 2017 року) нею не вжито заходів до оскарження спеціального дозволу у судовому порядку, а лише 16 березня 2017 року голова Житомирської обласної ради звернувся до прокуратури Житомирської області з листом, у якому просив вжити заходів представницького характеру у даному спорі в інтересах обласної ради та держави. Крім того, підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді були досліджені ще при первинному розгляді справи та ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Надра Галичини" про залишення позову без розгляду з підстав відсутності у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності. Разом з тим, нових аргументів та доказів про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів державив суді, які б не були досліджені судом під час первинного розгляду, учасниками справи надано не було. Також, Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги у травні 2020 року не встановив ніяких порушень стосовно представництва прокурором інтересів держави, тому у судів першої та апеляційної інстанцій при повторному розгляді справи не було підстав додатково перевіряти питання наявності підстав у прокурора на представництво інтересів держави.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. 09 листопада 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
12. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою в.о. керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року.
14. 17 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Компанія "Надра Галичини", в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
15. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 04 лютого 2021 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
18. Наведеним положенням Основного Закону України кореспондує частина перша статті 6 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
19. Завданням адміністративного судочинства, у розумінні частини першої статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
20. За визначенням пункту 8 частини першої статті 3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
21. Суб`єкти ж владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України (частина третя статті 6 КАС України).
22. Зміст наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства є, насамперед, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб (кожної людини і громадянина), прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, тоді як самі суб`єкти владних повноважень наділені правом на звернення до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
23. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
24. Частиною другою цієї ж статті Основного Закону України встановлено, що організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
25. Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
26. Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.