ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа №520/654/2020
адміністративне провадження №К/9901/29336/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/654/2020
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві про визнання протиправним та нечинним прийняття наказу
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Богомолов Олексій Олексійович
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Бегунца А.О., суддів Рєзнікової С.С., Мельнікової Л.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (далі - відповідач, ТУ ДБР, розташоване у місті Полтава), де просив:
1.1. визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття наказ ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві від 09 липня 2019 року № 90 "Про визначення місцезнаходження органу досудового розслідування".
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення суду першої інстанції від 24 березня 2020 року у справі № 520/654/2020 скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві про визнання протиправним та нечинним прийняття наказу закрито.
5. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки звернення позивача до суду обумовлено нездійсненням відповідачами передбачених КПК України процесуальних дій, у межах спірних правовідносин позивач і відповідачі діють як учасники кримінального провадження, права і обов`язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді. Тому, суд апеляційної інстанції вказав на неможливість розгляду даних правовідносин в порядку адміністративного судочинства та дійшов висновку про закриття провадження в цій справі, оскільки вирішення даного спору має здійснюватися у порядку, визначеному КПК України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
6. 05 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Богомолов Олексій Олексійович, у якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних у повному обсязі.
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що визначення місцезнаходження територіальних управлінь ДБР та їх підрозділів є виключною компетенцією Верховної Ради України, оскільки розташування відповідних підрозділів зазнало регулювання нормами Закону України "Про Державне бюро розслідувань". При цьому жодні норми цього Закону не уповноважують директора ТУ ДБР приймати відповідні рішення. Посилання у наказі на загальну норму, яка надає право директору ТУ ДБР "видавати у межах своїх повноважень накази і розпорядження" не свідчить про наявність таких повноважень. Також зазначає, що Директор ТУ ДБР не має права самостійно затверджувати структуру керованого ним управління, в тому числі визначати місцезнаходження слідчих підрозділів, а наділений лише правом вносити відповідні пропозиції Директору ДБР.
7.1. Вказує на те, що позивач є обвинуваченим у кримінальному провадженні, в якому клопотання сторони обвинувачення в одному випадку приймалися до розгляду та розглядалися слідчими суддями Октябрського районного суду м. Полтави, в іншому -суддями Московського районного суду м. Харкова. За змістом статті 5 КАС України кожна особа кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Отже, предметом судового захисту виступають поміж іншого законні інтереси особи. Розгляд в межах досудового розслідування клопотань належним судом є складовою права на справедливий судовий розгляд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дотримання цих приписів становить значний інтерес для підозрюваного у кримінальному провадженні. Іншого ефективного способу захисту, аніж скасування оспорюваного наказу, закон не передбачає. Спірним наказом установлено лише формальні підставні для зміни територіальної юрисдикції розгляду клопотань слідчих ТУ ДБР у м. Полтава, а сама по собі чинність цього наказу (винесеного з перевищенням повноважень та з метою зловживання процесуальними правами стороною обвинувачення) позбавляє можливості слідчих суддів Московського районного суду м.Харкова повертати клопотання як такі, що не підлягають розгляду в цьому суді.
7.2. Також скаржник зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір має розглядатися в порядку КПК України є неправильним, оскільки КПК України не передбачає можливості оскаржити спірний наказ, який є очевидно протиправним, створює проблеми у визначенні територіальної юрисдикції, ставить підозрюваних у стан правової невизначеності Однак, скасувати цей акт в межах кримінального провадження процесуальної можливості немає. Права та інтереси позивача порушені, але він оскаржуваними рішеннями судів залишений без права на судовий захист. Скаржник акцентує увагу на тому, що захисту підлягає не тільки порушене право, а й охоронюваний законом інтерес, який полягає у захисті позивача від зловживань з боку відповідача адміністративними методами, а саме встановлення місцезнаходження органу досудового розслідування в місті Харкові всупереч закону.
8. 05 листопада 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 03 лютого 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
11. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
12. З метою оптимізації роботи органу досудового розслідування - слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, забезпечення швидкого та ефективного розслідування кримінальних правопорушень, в.о. директора територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві прийнято наказ від 09 липня 2019 року № 80 "Про визначення місцезнаходження органу досудового розслідування", яким визначено місцезнаходження підрозділу органу досудового розслідування - слідчого управління ТУ ДБР у м. Полтаві, до складу якого входить Перший слідчий відділ (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції), Другий слідчий відділ (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) та Третій слідчий відділ (відділ з розслідування військових злочинів), за наступними адресами: вулиця Соборності, будинок 37, місто Полтава, 36014 та вулиця Світла, будинок 5, місто Харків, 61121 (а.с. 9).
13. Наказ від 09 липня 2019 року № 80 прийнято на підставі пункту 5 частини 13 Закону України "Про Державне бюро розслідувань".
14. Зі змісту копії ухвали Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2019 року у справі № 643/15268/19 встановлено, що 25 травня 2019 року у кримінальному провадженні №42017221080000400 від 17 листопада 2017 року директору ТОВ "Автопромпідшипник" ОСОБА_1 повідомлено про підозру, дії якого кваліфіковано за частиною третьою статті 212 КК України (а.с. 12 - 13, 18 - 19). В позовній заяві та у відзиві на позов сторонами зазначено, що ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 42017221080000400 перебуває в статусі обвинуваченого.
15. Після прийняття спірного наказу ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві від 09 липня 2019 року № 80 "Про визначення місцезнаходження органу досудового розслідування", листом ТУ ДБР, від 18 липня 2019 року №8987/08-2 повідомлено в.о. голови Московського районного суду м. Харкова, що враховуючи місцезнаходження органів досудового розслідування ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: вулиця Світла, будинок 5, місто Харків, 61121, що є територією Московського району м. Харкова, клопотання слідчих можуть бути подані до Московського районного суду м. Харкова.
16. Позивач не погоджується з оскаржуваним наказом, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
18. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
19. За частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.