ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/2847/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,
розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2020 (судді: Антонік С. Г. - головуючий, Березкіна О. В., Кощєєв І. М.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020 (судді: Мірошніченко М. В. - головуючий, Корсун В. Л., Колодій Н. А.) у справі
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна"
до Воскресенської сільської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приазовської районної державної адміністрації (державний реєстратор Новіков Артем Валерійович)
про скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. До Господарського суду Запорізької області звернувся Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна" (далі - СВК "Агрофірма "Україна") з позовною заявою до Воскресенської сільської ради про скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності (номер запису 157571113) за Воскресенською сільською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 2324582200:01:002:0043 площею 6,4 га (далі - земельна ділянка), внесеного державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Новіковим Артемом Валерійовичем (далі - державний реєстратор).
1.2. Обґрунтовуючи доводи позовної заяви, позивач зазначав, що підстав для внесення запису про проведення державної реєстрації права комунальної власності за Воскресенською сільською радою на підставі рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 02.03.2011 у справі № 2-0-18/2011 на земельну ділянку у державного реєстратора не було, оскільки у заявника - Воскресенської сільської ради не було технічної документації, якою визначено площу земельної ділянки, а також місце її розташування у контурі, тому дії про внесення такого запису повинні бути визнані судом протиправними і такий запис скасовано.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2020, у задоволенні позову СВК "Агрофірма "Україна" відмовлено.
2.2. Мотивуючи рішення, суд зазначив про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. Суд виходив із того, що рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 02.03.2011 у справі № 2-0-18/2011 визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті особи і складається з права на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах, ухвалено передати у власність територіальної громади Воскресенської сільської ради право на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах. Остаточний розмір спірної земельної ділянки визначений на підставі технічної документації з землеустрою, що зазначено у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про відсутність підстав для скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності (номер запису 157571113) на земельну ділянку.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2020 і рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020, СВК "Агрофірма "Україна" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
3.2. СВК "Агрофірма "Україна", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, які мають значення для правильного вирішення спору, чим порушили положення статей 13, 86, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України (зокрема лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 03.09.2019 № 29-8-0.301-4835/2-19); суди установили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. СВК "Агрофірма "Україна" зазначає, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, зокрема пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суди не з`ясували та не дослідили наявні у справі докази. Окрім того, скаржник посилається на пункт 2 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки, на його думку, під час розгляду апеляційної скарги мав місце конфлікт інтересів: суддя-доповідач Антонік С. Г. повинен був заявити самовідвід, оскільки представництво позивача у справі здійснювалося адвокатом Соловйовим В. М., з яким суддя підтримує дружні стосунки.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Як установлено господарським судом, 27.04.2009 між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СВК "Агрофірма "Україна" (орендар) укладено договір оренди земельної частки (паю), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 138,0400 га, у т. ч. 138,0400 га - рілля, виділені в натурі в контурі № 21 -14,1800 га, № 3 - 12,5600 га, № 18 - 6,0900 га, № 68 - 6,6100 га, № 5 - 44,800 га, № 25 - 11,7600 га, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Україна" Приазовського району Запорізької області (далі - договір).
Згідно з пунктом 2.1 договору, невитребувані земельні частки (паї) передаються в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва.
За умовами пункту 2.3, договір на невитребувані земельні частки (паї) укладено до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років.
Договір зареєстрований 27.04.2009 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради за № 111.
4.2. Суди установили, що сторонами вносилися зміни до договору. Так, додатковою угодою від 08.07.2009 сторони визначили, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 96,0000 га, у т. ч. 96,0000 га - рілля, виділені в натурі в контурі № 21 - 14,1800 га, № 3 - 12,5600 га, № 18 - 6,0900 га, № 68 - 6,6100 га, № 5 - 44,800 га, № 25 - 11,7600 га, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Україна" Приазовського району Запорізької області. Додаткова угода до договору оренди землі від 27.04.2009 № 111 зареєстрована 08.07.2009 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради за № 113.
Додатковою угодою від 24.10.2012 сторони вирішили внести зміни у договір, зазначивши загальну площу невитребуваних паїв 138.0400 га, у т. ч. 138.0400 га -рілля замінити на загальну площу 89.7201 га, у т. ч. 89.7201 га - рілля. Додаткова угода зареєстрована 12.11.2012 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради за № 17.
Додатковою угодою, що зареєстрована 17.02.2014 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради № 20, сторони змінили загальну площу невитребуваних земельних часток (паїв) 89,7201 га на 64,4300 га, у тому числі 64,4300 га - рілля, виділені в натурі в контурі № 3 - 6,2800 га, № 5 - 25,6000 га, № 25 - 11,7600 га, № 21 - 14,1800 га, № 68 - 6,6100 га, згідно зі Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Україна" Приазовського району Запорізької області.
Додатковою угодою, що зареєстрована 05.05.2016 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради № 22, сторони виклали розділ "Предмет договору" в іншій редакції, визначили, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 43,9700 га, у тому числі ріллі - 43,9700 га, із земель колишнього КСП "Україна" Приазовського району Запорізької області.
4.3. Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 02.03.2011 у справі № 2-0-18/2011 визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 і складається з права на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах, належної йому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 9201987. Вирішено передати у власність територіальній громаді Воскресенської сільської ради право на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_1 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 9201987.
4.4. Рішенням позачергової сесії 7 скликання Воскресенської сільської ради від 28.07.2016 № 8 на виконання рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 02.03.2011 у справі № 2-0-18/2011 ухвалено прийняти у власність територіальної громади Воскресенської сільської ради земельну ділянку загальною площею 7,79 умовно-кадастрових га вартістю 87 776 грн, яка розташована на території Воскресенської сільської ради та визнана судом відумерлою спадщиною; надано згоду на підготовку матеріалів для передачі земельної ділянки розміром 7,79 умовно-кадастрових га та вартістю 87 776 грн до земель комунальної власності територіальної громади.
4.5. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 65186113, дата формування: 05.08.2016), державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Новіковим Артемом Валерійовичем 02.08.2016 зроблений запис про проведення державної реєстрації права комунальної власності (номер запису про право власності: 15757113) за Воскресенською сільською радою на земельну ділянку. Підставою виникнення права власності зазначено рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 02.03.2011 у справі № 2-0-18/2011. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30798749 від 05.08.2016, Новіков Артем Валерійович, Приазовська районна державна адміністрація.
4.6. Позивач 03.07.2019 отримав позовну заяву вих. № 36/2-593вих.19 від 30.05.2019 Мелітопольської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Воскресенської сільської ради про зобов`язання СВК "Агрофірма "Україна" повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 2324582200:01:002:0044, 2324582200:01:002:0043, 2324582200:01:002:0041, 2324582200:01:002:0040 площею 6,4 га кожна, а загальною площею 25,6 га, які знаходяться на території Воскресенської сільської ради (за межами населеного пункту), власнику - Воскресенській сільській раді.
4.7. Спір виник у зв`язку з реєстрацією права власності за Воскресенською сільською радою земельної ділянки з кадастровим номером 2324582200:01:002:0043.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга СВК "Агрофірма "Україна" не може бути задоволена з огляду на таке.
5.2. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, які мають значення для правильного вирішення спору, чим порушили положення статей 13, 86, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України (зокрема лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 03.09.2019 № 29-8-0.301-4835/2-19); суди установили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Окрім того, скаржник посилається на пункт 2 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки, на його думку, під час розгляду апеляційної скарги мав місце конфлікт інтересів: суддя-доповідач Антонік С. Г. повинен був заявити самовідвід у справі, оскільки представництво позивача у справі здійснювалося адвокатом Соловйовим В. М., з яким суддя підтримує дружні стосунки.
5.3. За змістом пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.4. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, які мають значення для правильного вирішення спору, чим порушили положення статей 13, 86, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови необґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.