ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15152/19
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" 1 673 821,93 грн пені та штрафу за порушення строку виконання будівельних робіт.
Під час розгляду заявлених вимог судами встановлено, що 24.03.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (підрядником) укладено Договір №1703000586 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами та засобами виконати відповідно до умов цього Договору "Капітальний ремонт контрольованих пунктів лінійної телемеханіки Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів" (будівельні роботи), у повному обсязі відповідно до чинних нормативних документів, проектної, технічної та кошторисної документації, а замовник зобов`язується на умовах Договору прийняти виконанні роботи та оплатити їх вартість.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підрядником, визначені кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору (додаток № 1).
Згідно з пунктом 3.1 Договору підрядник виконує роботи із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за цим Договором підрядник здійснює після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт. Підрядник в рамках виконання Договору зобов`язаний поставити обладнання згідно із специфікацією (додаток № 3), яка є невід`ємною частиною Договору.
У пункті 3.3 Договору сторони визначили, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 305 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотримання погодженого із замовником графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (додаток №2).
Підрядник поставляє обладнання згідно зі специфікацією (додаток № 3). Поставка обладнання здійснюється власним транспортом та за свій рахунок (пункт 3.6 договору).
Пунктом 12.1 Договору передбачено, що істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, які визначені у частині 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015. Відповідно до пункту 12.2 Договору внесення змін до Договору можливе лише за згодою сторін та у відповідності до вимог чинного законодавства або умов Договору. Внесення змін до Договору оформлюється додатковою угодою. До Договору складені додатки, які є невід`ємними частинами Договору: додаток № 1 - кошторисна документація; додаток № 2 - графік виконаних робіт; додаток №3 - специфікація.
Судами з`ясовано, що:
- 09.06.2017 замовник надав підряднику дозвіл на початок виконання робіт;
- 30.06.2017 підрядник поставив замовнику обладнання вартістю 8 910 624,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 17 від 30.06.2017;
- 17.10.2017 сторони підписали акт-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства, в якому зазначили початок робіт з 17.10.2017;
- 11.12.2017 підрядник звернувся до замовника з листом №324, в якому просив призупинити виконання умов договору; 12.12.2017 виконання робіт по договору призупинено;
- 05.03.2018 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №1703000586 від 24.03.2017, в якій дійшли згоди зменшити ціну договору (без зміни кількості (обсягу) та якості обладнання) на підставі листа підрядника № 10 від 16.01.2018 та внести відповідні зміни до договору;
- 22.05.2018 підрядник звернувся до замовника з листом №201 про намір завершити виконання робіт по Договору, надавши одночасно відкоригований графік виконання (завершення) робіт по об`єкту будівництва;
- 30.05.2018 замовник направив на адресу підрядника лист №2401ВИХ-18-1207 від 25.05.2018 щодо виконання робіт по об`єкту, в якому вказав, що відповідно до листа від 22.05.2018 №201 щодо наміру завершити виконання робіт по об`єкту, надає узгоджений календарний графік виконання (завершення) будівельних робіт;
- 31.05.2018 замовник направив підряднику лист №2401ВИХ-18-1218 від 30.05.2018 щодо відновлення виконання робіт, в якому просив відновити виконання робіт на об`єкті. Підрядник отримав лист 04.06.2018.
У зв`язку з простроченням виконання підрядником робіт, визначених у новому графіку, замовник звернувся з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди на підставі відкоригованого сторонами календарному графіку виконання робіт дійшли висновків, що сторони погодили придбання та поставку обладнання (устаткування) протягом 150 днів з моменту отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на поставку обладнання; виконання будівельно-монтажних робіт - протягом 150 днів з моменту отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт за договором; пусконалагоджувальних робіт - протягом 60 днів з моменту закінчення будівельно-монтажних робіт. Загальний термін виконання зазначених робіт за договором не перевищує 305 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт.
При цьому судами відхилено заперечення підрядника проти врахування нового календарного графіка, який не оформлено додатковою угодою, та зазначено, що таким графіком сторони належним чином саме відкоригували календарний графік виконання робіт у зв`язку із призупиненням та відновленням виконання робіт за Договором, а не внесли зміни до Договору. При цьому, відкоригований календарний графік засвідчено печатками товариств та підписами уповноважених представників сторін, і підрядник не надав суду докази звернення до замовника з листами щодо неправильно відкоригованого календарного графіка.
На підставі вказаного графіка суди встановили, що підрядник зобов`язаний був виконати весь обсяг невиконаних робіт, а саме поставку обладнання та будівельно-монтажні роботи до 31.10.2018 (з урахуванням отримання дозволу на відновлення виконання робіт 04.06.2018), а пусконалагоджувальні роботи до 30.12.2018.
Судами з`ясовано, що підрядник вчасно виконав: роботи з поставки обладнання на загальну суму 11 460 624,00 грн (видаткова накладна №17 від 30.06.2017 у розмірі 8 910 624,00 грн та видаткова накладна №14 від 22.06.2018 у розмірі 2 550 000,00 грн); будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1 074 206,25 грн (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2018 та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень від 27.06.2018 на суму 402 535,58 грн; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень від 28.09.2018 на суму 693 951,56 грн, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень від 24.10.2018 на суму 22 280,89 грн).
Водночас, за висновками судів, підрядником з порушенням строку поставлено обладнання вартістю 10 950 696, 00 грн та 456 000,00 грн, та виконано будівельно-монтажні роботи вартістю 30 648,22 грн; станом на 31.10.2018 (кінцевий строк виконання) (з урахуванням отримання дозволу на відновлення виконання робіт - 04.06.2018) сума невчасно виконаних робіт з поставки обладнання становила 11 602 894,80 грн; з будівельно-монтажних робіт - 1 599 615,04 грн, з пусконалагоджувальних робіт - 356 240,47 грн.
З огляду на встановлені обставини порушення відповідачем строків виконання вказаних робіт, Господарський суд міста Києва рішенням від 05.03.2020 позов задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача 724 709, 40 грн пені та 949 112,53 грн штрафу.
Північний апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що правильний розмір пені за невиконані роботи становить 659 360,75 грн, тому постановою від 30.09.2020 в цій частині рішення місцевого суду змінив відповідно до вказаного висновку; в частині вимог про стягнення штрафу - залишив рішення без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями обох інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та на неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, згідно з якими відповідальність підрядника настає у разі прострочення виконання обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання; просить судові рішення у даній справі скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржену постанову - без змін, з огляду на те, що наведені скаржником висновки Верховного Суду стосуються правовідносин, які не є подібними до спірних.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.10.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К.- головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2020 відкрито касаційне провадження у даній справі, призначено касаційну скаргу до розгляду на 01.12.2020.
Однак, у зв`язку з тим, що головуючий суддя перебував на лікарняному, судове засідання не відбулося.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 призначено розгляд касаційної скарги на 26.01.2021.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 у зв`язку з відпусткою судді Волковицької Н.О., вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К.- головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.
Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, приймаючи до уваги висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського Суду у постанові від 07.12.2018 у справі №910/22058/18 і Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).