ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/4294/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
помічник судді, який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання, - Крицька О. О.,
за участю представників сторін за первісним позовом:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМА-РОСТ"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 (судді: Шутенко І. А. - головуючий, Россолов В. В., Хачатрян В. С.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМА-РОСТ"
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України
про стягнення 1 968 087,22 грн,
за зустрічним позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМА-РОСТ"
про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІМА-РОСТ" (далі - ТОВ "МАКСІМА-РОСТ") звернулося до Господарського суд Харківської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України (далі - ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське") про стягнення 1 968 087,22 грн, з яких: 975 385,40 грн - заборгованості, 17 316,42 грн - 36 % річних, 975 385,40 грн - штрафу.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки засобів захисту рослин від 10.04.2019 № 10/04 (далі - договір від 10.04.2019) в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.
1.2. Водночас до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" звернулося ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське", яке просило відмовити ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" у задоволенні первісного позову; визнати недійсним договір від 10.04.2019; визнати доведеним факт відсутності постачання з боку ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" на користь ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" засобів захисту рослин, а саме: АВАТАР, ШТЕФАЗОН, ШТЕФ-ПРОТРУЙНИК.
На обґрунтування зустрічного позову підприємство послалося на те, що оспорюваний договір укладено за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності в особи, яка підписала договір з боку покупця, а саме директора Губанова С. Б. Водночас позивач за зустрічним позовом наголосив на відсутності факту поставки та передачі товару покупцеві, товаросупровідних документів щодо якості, а також узгодженої сторонами специфікації товарів, що підлягають поставці.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 (суддя Шарко Л. В.) первісний позов ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" до ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" задоволено повністю. Стягнуто з ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" на користь ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" 975 385,40 грн - заборгованості, 17 316,42 грн - 36 % річних; 975 385,40 грн - штрафу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Аргументуючи судове рішення в частині задоволення вимог первісного позову, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом несвоєчасно і не у повному обсязі оплатив вартість отриманого товару за договором від 10.04.2019, отже, за ним залишається заборгованість у заявленій до стягнення сумі. Зважаючи на прострочення оплати, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення окрім заявленої заборгованості також спірних сум 36 % річних і штрафу.
Водночас, відмовляючи у зустрічному позові, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем за зустрічним позовом наявності обставин, з якими закон у наведеному випадку пов`язує можливість визнання недійсним оспорюваного договору в судовому порядку. Суд установив, що директор ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" ОСОБА_1 був уповноважений на укладення спірного правочину, крім того, сторони вчинили дії на його виконання.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 (судді: Шутенко І. А. - головуючий, Россолов В. В., Хачатрян В. С.) рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 скасовано у частині стягнення з ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" на користь ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" 877 846,86 грн штрафу та прийнято в цій частині нове рішення - про стягнення з ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" на користь ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" штрафу у сумі 97 538,54 грн. У стягненні 877 846,86 грн штрафу суд відмовив. У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін із тих самих підстав.
Скасовуючи судове рішення в частині стягнення штрафу за вимогами первісного позову та зменшуючи його розмір до 97 538,54 грн зі стягненням цієї суми на користь позивача за первісним позовом, суд апеляційної інстанції врахував вимоги частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, зважив на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, очевидну неспівмірність між заявленими до стягнення сумами санкцій у виді штрафу, стягнення разом із цим із відповідача за первісним позовом 36 % річних, а також взяв до уваги те, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, та дійшов висновку, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним критеріям, буде зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом, до 97 538,54 грн.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. ТОВ "МАКСІМА-РОСТ", не погоджуючись з ухваленою у справі постановою, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2020, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 у цій справі залишити без змін.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, фактично вийшов за межі вимог апеляційної скарги із подальшим неправильним наданням оцінки обставинам справи. ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" наголошує на тому, що оскаржену постанову ухвалено без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 916/3919/20, від 19.09.2019 у справі № 904/577/18, при неправильному застосуванні положень статті 233 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України. Зокрема, скаржник акцентує увагу на тому, що відповідач за зустрічним позовом не звертався до суду з клопотанням про зменшення розміру штрафу; апеляційний господарський суд не обґрунтував зменшення розміру штрафу з посиланням на відповідні докази та допустив неповноту судового дослідження.
3.2. Від ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство посилається на необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 10.04.2019 між ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" - постачальником і ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" - покупцем було укладено договір поставки засобів захисту рослин № 10/04, за умовами якого постачальник у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується поставити та передати у власність у зумовлені цим договором строки засоби захисту рослин, а покупець, у свою чергу, прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах договору.
Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю та загальна вартість поставленого товару зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1. 2 договору від 10.04.2019).
У пункті 2.2 цього договору визначено, що орієнтовна сума договору становить 500 000,00 грн; якщо вартість усіх поставок товару за цим договором перевищуватиме або буде меншою від орієнтовної суми договору, то вважається, що загальна ціна договору узгоджена сторонами шляхом підписання видаткових накладних, за якими фактично поставлено та прийнято товар протягом строку дії договору.
Ціна за одиницю товару, кількість та асортимент товару узгоджується сторонами у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.3 договору від 10.04.2019).
За змістом пунктів 3.3, 3.4 зазначеного договору передбачено, що повна оплата поставленого товару повинна бути здійснена покупцем не пізніше 31.10.2019 ("остаточна дата розрахунку"). Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний банківській рахунок постачальника.
У розділі 4 спірного договору сторони узгодили та встановили строки та умови поставки. Так, згідно з пунктом 4.1 договору постачальник поставляє товар шляхом одноразової поставки товару або поставки товару партіями відповідно до видаткових накладних.
Доказом факту поставки товару є оформлені належним чином документи - видаткова накладна, товарно-транспортна накладна. Довіреність оформляється і підписується на усну вимогу будь-якої зі сторін цього договору (пункт 4.2 договору).
Поставка товару здійснюється зі складу постачальника на склад покупця або на умовах самовивозу товару за домовленістю сторін (пункт 4.3 договору від 10.04.2019).
Строк поставки встановлений сторонами у пункті 4.5 зазначеного договору - до 31.10.2019.
Згідно з пунктом 4.6 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю та якістю з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткових накладних.
Кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами у видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною (пункт 5.1 договору).
У пунктах 5.2, 5.3 договору сторони передбачили, що приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем в момент одержання його від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, а також відсутність ознак пошкодження чи псування товару, та у разі їх виявлення, покупець має письмово негайно, до закінчення приймання, повідомити про це постачальника. За відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю. Претензії за якістю товару приймаються упродовж 2 календарних днів з моменту (дати) поставки на підставі документів, що підтверджують невідповідність якості товару стандарту, виданого незалежним експертним органом і підписаним представниками сторін.
Покупець приймає товар за якістю та кількістю відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7), та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 (пункт 5.4 договору).
Водночас у пункті 6.2 цього договору сторони визначили, що у разі порушення термінів оплати за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент виникнення та існування заборгованості через прострочення оплати, від загальної суми платежу, що не здійснений своєчасно (заборгованості) за кожен день прострочення; при порушенні термінів оплати більше ніж 10 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 100 % від суми поставленого товару.
Відповідно до пункту 6.5 договору якщо покупець не виконав зобов`язань з оплати отриманого товару згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України він сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості та інших штрафних санкцій, 36 % річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.10.2019. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов: несвоєчасне, неповне, неналежне (усупереч положенням договору) виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором, якщо такі порушення були допущені під час його дії (пункт 10.1 договору).
4.3. Під час вирішення спору попередні судові інстанції установили, що ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" у повному обсязі виконало свої зобов`язання за договором від 10.04.2019, здійснивши поставку ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" товару на загальну суму 1 124 805,24 грн, що підтверджується належним чином оформленими наявними у матеріалах справи видатковими накладними, підписаними сторонами без зауважень та скріпленими їх печатками, а саме від 18.04.2019 № РН-0000005 на суму 199 916,64 грн з ПДВ, від 14.05.2019 № РН-0000007 на суму 481 650,00 грн з ПДВ, від 06.06.2019 № РН-0000012 на суму 303 240,00 грн з ПДВ, від 30.08.2019 № РН-0000033 на суму 139 998,60 грн з ПДВ), генеральним дорученням від 10.04.2019 № 150/1, товарно-транспортними накладними, а саме: від 18.04.2019 № РН-0000005 на суму 199 916,64 грн, від 14.05.2019 № РН-0000007 на суму 481 650,00 грн, від 06.06.2019 № РН-0000012 на суму 303 240,00 грн, від 30.08.2019 № РН-0000033 на суму 139 998,60 грн. Крім того, у матеріалах справи наявні податкові накладні на підтвердження здійснення господарських операцій із постачання товару.
Суди також установили, що покупець, отримавши товар, повернув частину товару, а саме на суму 49 419,84 грн, що підтверджується накладними на повернення товару від 07.10.2019 № 15 на суму 9 519,84 грн, від 07.10.2019 № 10 на суму 39 900,00 грн, товарно-транспортними накладними від 07.10.2019 № ПП-10 на суму 39 900,00 грн, від 07.10.2019 № ПП-15 на суму 9 519,84 грн і коригуваннями кількісних і вартісних показників до податкових накладних.
Постачальник виставив покупцеві рахунки-фактури на оплату товару, а саме від 18.04.2019 № СФ-0000008 на суму 199 916,64 грн, від 14.05.2019 № СФ-0000010 на суму 481 650,00 грн, від 06.06.2019 № СФ-0000014 на суму 303 240,00 грн, від 30.08.2019 № СФ-0000036 на суму 139 998,60 грн.
Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" лише частково оплатило вартість отриманого за спірним договором товару, а саме 100 000,00 грн згідно з платіжним дорученням від 13.09.2019 № 643 (в призначенні платежу зазначено "часткова оплата зг. рах. № СФ-0000008 від 18.04.19 р. в т. ч. ПДВ 20 % - 166 66,67 грн"), отже, за дослідним господарством залишається заборгованість за отриманий товар за договором від 10.04.2019 у сумі 975 385,40 грн.
Поза тим, попередні судові інстанції установили, що спірний договір поставки від 10.04.2019 від імені ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" підписано директором Губановим С. Б., підпис скріплено печаткою підприємства; відповідно до даних реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.03.2019 директором підприємства та підписантом є Губанов С. Б.; повноваження директора Губанова С. Б. на підписання договорів від імені та в інтересах ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" підтверджується також наданим відповідачем статутом підприємства, затвердженим 12.03.2018.
4.4. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до частини 1 статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
4.5. Неналежне виконання покупцем - ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське" своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманих засобів захисту рослин за договором від 10.04.2019 стало підставою для звернення ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" із первісним позовом у цій справі.
4.6. Як уже зазначалося, ДП "Дослідне господарство "Пантелеймонівське", у свою чергу, звернулося до суду із зустрічним позовом до ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" про визнання недійсним договору від 10.04.2019, укладеного між сторонами у справі.
4.7. Ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань за спірним договором поставки засобів захисту рослин в частині своєчасної і повної оплати їх вартості та дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог первісного позову у частині стягнення з відповідача за первісним позовом 975 385,40 грн заборгованості, 17 316,42 грн - 36 % річних, тобто у заявлених позивачем за первісним позовом сумах, і 97 538,54 грн - штрафу.
Зменшуючи до 97 538,54 грн розмір штрафу, суд апеляційної інстанції виходив із наявності обставин, за яких можливе таке зменшення, та керувався положеннями частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України. Водночас суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог зустрічного позову.
4.8. Як свідчить зміст касаційної скарги, ТОВ "МАКСІМА-РОСТ" не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції лише в частині зменшення судом розміру штрафу.
4.9. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.
4.10. Як свідчить зміст касаційної скарги, її подано на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Верховний Суд, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, а також матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.