ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа №640/10199/19
адміністративне провадження №К/9901/33840/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу № 640/10199/19
за позовом ОСОБА_1 до Державної архівної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служба безпеки України про визнання протиправними та скасування довідки, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної архівної служби України
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді: Сорочко Є.О., Чаку Є.В.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архівної служби України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", винесену стосовно ОСОБА_1 ;
- визнати ОСОБА_1 таким, до якого не застосовується заборона, визначена частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" на підставі критерію, визначеного пунктом 3 частини 4 статті 3 Закону України "Про очищення влади", зважаючи на виключення, встановлене зазначеною нормою закону;
- скасувати наказ Державної архівної служби України від 24 квітня 2019 року №1-112 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору режимно-секретної роботи Державної архівної служби України;
- скасувати наказ Державної архівної служби України від 08 травня 2019 року №1-122 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору режимно-секретної роботи Державної архівної служби України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору режимно-секретної роботи Державної архівної служби України;
- стягнути з Державної архівної служби України на користь позивача оплату за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Державної архівної служби України на користь позивача оплату різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної архівної служби України від 08 травня 2019 року №1-122 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору режимно-секретної роботи Державної архівної служби України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору режимно-секретної роботи Державної архівної служби України.
Стягнуто із Державної архівної служби України на користь ОСОБА_1 оплату різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи в сумі 33643 (тридцять три тисячі шістсот сорок три) грн 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року апеляційну скаргу Державної архівної служби України залишено без руху через несплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу Державної архівної служби України повернуто скаржнику.
15 вересня 2020 року скаржником повторно було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, на підставі п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що первинна апеляційна скарга була подана вчасно, однак апелянтом не було сплачено судовий збір у зв`язку з відсутністю фінансування. Також, скаржник зауважує, що повторну апеляційну скаргу було подано невчасно у зв`язку з наявністю обставин об`єктивного і непереборного характеру - спалахами хвороби COVID-19 та запровадженою дистанційною формою роботи в Укрдержархіві.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з огляду на недоведення скаржником неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законодавством термін.
Від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу, обґрунтування якого зводиться до пояснень по суті спору, а не з приводу процесуальної ухвали, яка є предметом оскарження в суді касаційної інстанції.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Державної архівної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року.
Ухвалою від 02 лютого 2021 зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 04 лютого 2021 року.
Нормативне регулювання
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 295 КАС України визначає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.