ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа №466/2332/17
адміністративне провадження №К/9901/8912/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №466/2332/17
за позовом ОСОБА_1 до Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Пліш М.А., суддів Коваль Р.Й., Шинкар Т.І.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в якому, просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії;
- зобов`язати відповідача без обмеження суми пенсійної виплати і без визначення кінцевої дати здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 763 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505", постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2016 № 488 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013", довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.2017 та № 18/2-22 вих-17 від 25.01.2017 з одночасною виплатою суми неотриманої пенсії за 12 місяців, що станом на 01.03.2017 становить 78 948,51 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.06.2017 позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
10.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, та просив скасувати його, а рішення суду першої інстанції скасувати частково, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити часткового.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з чим, визнання Конституційним судом України неконституційним положення закону, яке стало визначальним при ухваленні постанови в 2016 році, є виключною обставиною у даній адміністративній справі і є підставою для її перегляду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 466/2332/17 - відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Враховуючи викладене, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами визнане неконституційним та втратило чинність 13.12.2019. Враховуючи те, що як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанцій, так і станом на дату прийняття Львівським апеляційним адміністративним судом постанови від 22 листопада 2017 року, положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, а тому відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду зазначеної постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до суду першої інстанції заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Відповідач надав до Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення скарги, а ухвалу суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 27 березня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С. Г.
Ухвалою Верховного суду від 30 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 4 лютого 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв`язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.
Згідно зі частинами 5, 6 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За приписами частин 1, 2 статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Частиною 4 статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Зі змісту поданої позивачем до суду першої апеляційної заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 за виключними обставинами вбачається, що останній, як на підставу для такого перегляду посилається на прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.