ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 420/6846/19
адміністративне провадження № К/9901/26580/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у складі судді Токмілової Л.М. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у складі колегії суддів: Танасогло Т.М., Димерлія О.О., Єщенка О.В. у справі №420/6846/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ЛВ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ЛВ" (далі - позивач, ТОВ "КОМФОРТ ЛВ") до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області, контролюючий орган), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003861407 від 07.11.2019 на суму 157 055 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення ТОВ "КОМФОРТ ЛВ" вимог податкового законодавства, оскільки господарські операції позивача з ТОВ "ГРАНБУД-ЕКСПО" мали реальний характер, повністю виконані та відповідно відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Вказані обставини підтверджені належним чином оформленою первинною документацією.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року адміністративний позов ТОВ "КОМФОРТ ЛВ" задоволено.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. У період з 03.10.2019 до 09.10.2019 ГУ ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ "ГРАНБУД-ЕКСПО" за період з 01.03.2019 до 31.03.2019.
4.2. За результатами перевірки складено акт № 165/15-32-05-08/1920423 від 17.10.2019, відповідно до якого контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "КОМФОРТ ЛВ" пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 104 703 грн, в тому числі за березень 2019 року в сумі 104 703 грн.
4.3. Такий висновок контролюючого органу обґрунтовано тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ "ГРАНБУД-ЕКСПО" щодо придбання щебню гранітного фракції 5-20 мм фактично не відбувалися з огляду на відсутність у контрагента позивача матеріально-технічних, а також трудових ресурсів.
4.4. На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003861407 від 07.11.2019, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 157 055 грн, у тому числі 104 703 грн - за основним платежем, 52 352 грн - за штрафними санкціями.
5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надані позивачем до матеріалів справи документи в сукупності з іншими первинними документами, які надавалися позивачем при проведенні перевірки, є належними доказами на підтвердження дотримання ТОВ "КОМФОРТ ЛВ" приписів податкового законодавства щодо підтвердження задекларованих ним сум податкового кредиту за операціями із ТОВ "ГРАНБУД-ЕКСПО", а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС в Одеській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким направити справу на новий розгляд.
7. На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на те, що господарські операції позивача з ТОВ "ГРАНБУД-ЕКСПО" відповідають ознакам нереальності господарської операції, а саме: неможливо підтвердити операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності; згідно з аналізом Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено декларування ТОВ "ГРАНБУД-ЕКСПО" будь-яких витрат на водо-, тепло- постачання, зв`язок, придбання канцелярських засобів, послуг оренди, що могло б свідчити про здійснення господарської діяльності; директор та головний бухгалтер в одній особі; підприємство здійснювало господарську діяльність протягом незначного періоду; працювала за штатом 1 особа. Також контролюючий орган зазначив, що транспортування товару здійснювалося залізничним транспортом, відповідно до залізничних накладних відправником товару являється ТОВ "Бантишівський щебінь", який і здійснював оплату залізничних послуг. Натомість згідно із зареєстрованими податковими накладними в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що за період березень 2019 року ТОВ "ГРАНБУД-ЕКСПО" не задекларовано придбання послуг по зберіганню щебню гранітного фракції 5-20 мм у ТОВ "Бантишівський щебінь", не встановлено послуг оренди площадок та приміщень, де міг би зберігатися щебінь, не встановлено відшкодування залізничного тарифу ТОВ "Бантишівський щебінь" у сумі 162 777,79 грн.
8. Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
9. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
10. Згідно зі статтею 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
11. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
12. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
13. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
14. За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
15. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
16. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
17. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
18. Отже, у податковому обліку операції з придбання товарів (послуг) повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
19. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.