ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/324/17
адміністративне провадження № К/9901/38611/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017 у складі судді Кучера В.П. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у складі колегії суддів: Мельничука В.П. (суддя-доповідач), Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е. у справі №826/324/17 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (надалі - відповідач, Київміськрада), в якому просив зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача про виділення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в адміністративних межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018, позовні вимоги задоволено повністю.
2.1. Зобов`язати Київміськраду розглянути клопотання ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в адміністративних межах міста Києва та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. ОСОБА_1 через свого представника Кравця Ю.Г. звернувся до Київміськради із клопотанням у порядку статті 118 ЗК України від 27.12.2016, в якому просив:
- у порядку реалізації гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, зазначеної на графічному матеріалі виділити земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,10 га в межах міста Київ з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
- надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га по передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Київ;
- розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об`єктивного і обґрунтованого рішення;
- повідомити про прийняте рішення шляхом направлення на його адресу копії витягу з рішення сесії.
3.2. До вказаного клопотання представник позивача додав копії паспорту та ідентифікаційного коду, графічні матеріали, копію договору доручення від 06.10.2016 №89/10/16-цсм.
3.3. Листом від 18.11.2016 №057024-08/К-12540-12379 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент земресурсів КМДА) повідомив, що за результатами розгляду за дорученням секретаря Київміськради клопотання ОСОБА_1 встановлено, що його звернення не підлягає розгляду по суті оскільки заявником не надано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
4. Задовольняючи позовні вимоги повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у межах спірних правовідносин Київміськрада зобов`язана була розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні. Чинне законодавством не передбачає права Київміськради делегувати повноваження по розпорядженню земельними ділянками іншим органам, у тому числі Департаменту земресурсів КМДА або приймати інші акти, ніж у формі рішень.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що у Департаменту земресурсів були наявні делеговані Київміськрадою повноваження розглядати клопотання позивача, передбачені рішеннями Київміськради. Крім того, скаржник зазначає, що за змістом статті 118 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), орган, уповноважений розглядати питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не може на власний розсуд обирати місце розташування бажаної земельної ділянки. Стверджує, що оскільки клопотання позивача не відповідало вимогам ЗК України, то воно не підлягало розгляду по суті із прийняттям Київміськрадою рішення.
6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України гарантується, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно з частиною 1, пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх в користування, при цьому безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам здійснюється в тому числі і у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом, яка проводиться один раз по кожному виду використання.
10. Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
11. Частиною 7 цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
12. В силу вимог частини 1 статті 122 ЗК України, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
13. У відповідності до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.