ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2021 року
м. Київ
cправа № 904/2529/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Мачульський Г.М., Уркевич В.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
відділу Офіса Генерального прокурора: Гудименко Ю.В. (прокурор відділу),
позивача: не з`явились,
відповідача: не з`явились,
третьої особи: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джормакс-Інвест"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2020
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2020
у справі № 904/2529/20
за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джормакс-Інвест"
третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини"
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В:
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Джормакс-Інвест" на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_1 площею 826,7 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1572448312101).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2020 (суддя Манько Г.В.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2020 (колегія суддів у складі: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Дармін М.О., Широбокова Л.П.), позов задоволено повністю. Витребувано від відповідача на користь територіальної громади в особі позивача нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Титова, 10 площею 826,7 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1572448312101).
Судами обох інстанцій встановлено, що спірне майно, щодо якого подано позов про його витребування, віднесено до Переліку об`єктів комунальної власності міста Дніпропетровська, який затверджено рішенням міської ради народних депутатів №46 від 27.11.1991.
Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів 21.12.1995 прийнято рішення №1704 "Про передачу в тимчасове користування дошкільного закладу №83 відділу освіти виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів Дніпропетровському медичному інституту народної медицини", згідно з яким передано дошкільний заклад №83 відділу освіти виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів Дніпропетровському медичному інституту народної медицини в тимчасове користування з покриттям фактично наданих комунальних послуг на період функціонування інституту.
Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №256 від 15.02.1996 пункти 1, 2 рішення №1704 від 21.12.1995 "Про передачу в тимчасове користування дошкільного закладу №83 відділу освіти виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів Дніпропетровському медичному інституту народної медицини" визнано такими, що втратили чинність та викладено вказані пункти у наступній редакції:
"1. Відділу освіти виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів передати дошкільний заклад №83 Дніпропетровському медичному інституту народної медицини в безкоштовне користування на період його функціонування, з покриттям фактично наданих комунальних послуг.
2. Дніпропетровському медичному інституту народної медицини для забезпечення своїх потреб закінчити капітальний ремонт приміщення".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 у справі № 904/2083/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та постановою Верховного Суду від 10.04.2019, встановлено, що на виконання рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 256 від 15.02.1996 між Відділом освіти виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів та Дніпропетровським медичним інститутом народної медицини, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини", 30.04.1996 укладено договір про безвідплатне користування майном, відповідно до п. 1.1 якого відділ передає товариству у безвідплатне користування нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 826,7 м2 разом із земельною ділянкою площею 3 156 м2, згідно з технічним паспортом на дану будівлю для використання товариством відповідно до установчих завдань.
Згідно з п. 1.2 договору від 30.04.1996 строк користування встановлюється на період функціонування товариства.
Приміщення дитячого закладу №83 (АДРЕСА_1) було передано у тимчасове користування Дніпропетровському інституту народної медицини, про що складено акт приймання-передачі від 04.03.1996.
В подальшому, Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №1146 від 31.08.2011 "Про визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 21.12.1995 №1704, від 15.02.1996 №256 щодо передачі в тимчасове користування дошкільного закладу №83 Дніпропетровському медичному інституту народної медицини", за змістом якого визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів: №1704 від 21.12.1995 "Про передачу в тимчасове користування дошкільного закладу №83 відділу освіти виконкому Красногвардійської районної ради народних депутатів Дніпропетровському медичному інституту народної медицини"; та №256 від 15.02.1996 "Про внесення змін у рішення виконкому №1704 від 21.12.1995 "Про передачу в тимчасове користування дошкільного закладу №83 відділу освіти виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів Дніпропетровському медичному інституту народної медицини".
Відділ освіти Красногвардійської районної у місті ради неодноразово звертався до Дніпропетровського медичного інституту традиційної і нетрадиційної медицини з листами (№842 від 26.10.2011, №846/р від 30.11.2012, №341/р від 14.06.2013) щодо звільнення приміщень дошкільного навчального закладу №83 по АДРЕСА_1.
Актом обстеження фактичного використання комунального закладу освіти дошкільного навчального закладу №83 по АДРЕСА_1, площею 826,7 м2 з прилеглою територією та земельною ділянкою площею 3 158 м2 від 17.10.2013 встановлено, що будівля дитячого навчального закладу №83 по АДРЕСА_1, площею 826,7 м2 з прилеглою територією та земельною ділянкою площею 3 158 м2 використовується не за призначенням (знаходиться в незаконному володінні Дніпропетровського медичного інституту традиційної і нетрадиційної медицини).
Дніпровською міською радою 11.04.2018 направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини" лист (№7/21-927) про звільнення приміщень дитячого навчального закладу №83 по АДРЕСА_1, який отримано останнім 20.04.2018.
У судових рішеннях у справі № 904/2083/18 встановлено, що оскільки жодна із визначених у договорі підстав для дострокового розірвання договору не настала, договір про безвідплатне користування майном є чинним, а отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини" правомірно користується майном, вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, що належить до комунальної власності, є недоведеними. Суди дійшли до висновку про безпідставне скасування міською радою рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 21.12.1995 №1704, від 15.02.1996 №256 щодо передачі в тимчасове користування дошкільного закладу №83 Дніпропетровському медичному інституту народної медицини.
Під час розгляду справи № 904/2083/18 суди дійшли висновку, що відсутність реєстрації спірного майна за позивачем Дніпровською міською радою жодним чином не свідчить про те, що територіальна громада в особі Дніпровської міської ради не є власником нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 826,7 м2, разом з земельною ділянкою загальною площею 3 158 м2.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2019 у справі №201/8065/18, яка набрала законної сили, встановлено, що спірне нерухоме майно належить до комунальної власності та передавалось третій особі у користування.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 03.08.2020 право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини" на об`єкт нерухомого майна (АДРЕСА_1) припинено 17.09.2018. У реєстрі зазначена підстава державної реєстрації - рішення суду №2-2761/09.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 03.08.2020 право власності на об`єкт нерухомого майна (АДРЕСА_1), зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Джормакс-Інвест" як внесок до статутного капіталу товариства ОСОБА_1, яким набуто право власності на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2018 у справі №201/8065/18. В свою чергу, вказана ухвала скасована постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2019.
Посилаючись на невжиття Дніпровською міською радою належних заходів з повернення у судовому порядку майна, яке незаконно вибуло з комунальної власності поза волею власника, нездійснення уповноваженим органом (Дніпровською міською радою) захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, а також на те, що на теперішній час правової підстави для внесення спірного нерухомого майна ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "Джормакс-Інвест" не існує у зв`язку зі скасуванням ухвали Жовтневого районного у справі №201/8065/18, керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірне майно відчужене поза волею власника, а тому останній має право на його витребування. При цьому, враховуючи, що органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах - Дніпровською міською радою, не забезпечено належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду, суди дійшли висновку про наявність підстав для звернення прокурором до суду в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джормакс-Інвест" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в повному обсязі та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що: у керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 відсутнє право на самопредставництво. У матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчили право на самопредставництво та/або належне представництво інтересів держави в суді; у керівника Дніпропетровської місцевої прокурати № 4 немає повноважень на подання позовної заяви, всупереч ст. 226 ГПК України та правової позиції Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС), викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) від 27.08.2020 у справі № 910/10621/18, від 19.02.2019 у справі № 925/226/18; всупереч вимогам ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, стверджуючи про неналежне представництво інтересів держави позивачем, не наводить належного обґрунтування та достатніх доказів цього. В свою чергу, КГС ВС у постанові від 25.10.2018 у справі № 922/843/19 зазначив, що саме лише посилання прокурором у позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження з захисту інтересів держави не достатньо для прийняття судом рішення в таку спору по суті. Посилання на неналежне здійснення Дніпровської міською радою повноважень щодо захисту інтересів держави прокурором не наведено, а отже не доведено і підстав для його представництва. Окрім того, прокурором не надано доказів щодо притягнення відповідальних осіб позивача до відповідальності через неналежне виконання ними повноважень щодо захисту інтересів держави; відповідач набув право власності на нерухоме майно від особи, що мала всі законні повноваження на укладання такого договору. При цьому з відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень об`єкт нерухомості, що є предметом судового розгляду, ніколи не був зареєстрованим за Дніпровською міською радою. Оскільки остання не була власником спірного нерухомого майна, позивач не мав законних підстав на витребування його у відповідача. Судами не було взято до уваги практику Верховного Суду у подібних відносинах, а саме - постанову КГС ВС від 30.08.2019 у справі № 914/970/18, постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 200/9962/17, від 23.09.2020 у справі № 638/5388/14-ц, від 27.01.2020 у справі № 488/6479/14-ц стосовно того, що саме власник (особа яка законно полодіє майном) може витребувати майно в порядку ст. 388 ЦК України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2020 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.02.2021 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 18.01.2021.
До Верховного Суду від скаржника 28.12.2020 надійшли додаткові пояснення на касаційну скаргу, подані 23.12.2020, які, по суті, є доповненнями до касаційної скарги. Разом з тим, відповідно до ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Крім цього, у разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Оскільки вказані додаткові пояснення подані поза межами строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та без доказів надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, вказані додаткові пояснення залишаються Судом без розгляду.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.01.2021 від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому прокурор просить останню залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін, посилаючись на правильність зроблених в них висновків.
Також до Верховного Суду від скаржника та представника Дніпровської міської ради надійшли клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, розглянувши які колегія суддів дійшла висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки явка представників не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення прокурора, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).