Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа №201/9229/19
провадження №61-10752св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2020 року у складі судді Антонюка О. А та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2020 року у складі колегії суддів:
Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
третя особа - Державна казначейська служба України
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ( далі - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області), третя особа - Державна казначейська служба України, з позовом, у якому просив відшкодувати заподіяну неправомірними діями та бездіяльністю ГУ ПФУ моральну шкоду грошима у розмірі не менше як у 1 000 000 грн, визначеному судом на свій розсуд відповідно до норми частини третьої статті 23 ЦК України, з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Позовна заява мотивована тим, що в червні 2019 року поштар
ПАТ "Укрпошта" приніс йому додому пенсію, хоча він не подавав до Пенсійного фонду України заяви про відмову від перерахування пенсії на його поточний рахунок АТ "Ощадбанк".
Зазначав, що 11 червня 2019 року він подав заяву до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, в якій просив надати інформацію щодо переведення виплати йому пенсії через поштове відділення зв`язку ПАТ "Укрпошта". 12 червня 2019 року позивач подав до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області скаргу з вимогою поновити йому виплати пенсії перерахуванням її на його поточний рахунок у ТВБВ №10003/0439.
Відповідь від 25 червня 2019 року на звернення позивача від 11 та
12 червня 2019 року не містить інформації, яка ним запитувалась та не поновлено його право виплати пенсії шляхом перерахування її на його поточний рахунок. У подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо надання йому інформації, зі скаргою
від 15 липня 2019 року з вимогою поновити йому право на одержання інформації, яку він запитував у своїх заявах від 24 червня 2019 року та від 01 липня 2019 року, а також із заявою щодо отримання відповідей. Відповідачем позивачу надавались відповіді його заяви та скарги, про те не містили інформації, яка ним запитувалась.
Вважав, що відповідачем порушено вимоги статті 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", відповідач свавільно та самоправно, зневажаючи та порушуючи його права та законні інтереси припинило перерахування йому пенсії на його поточний рахунок.
Позивач вважав, що вказаною бездіяльністю відповідач завдав йому моральної шкоди, яка полягає у порушенні звичного укладу життя, позивач змушений витрачати додатковий час на захист своїх прав, відмовитися від звичних зручностей, налагоджувати життя за поневірянь по судах, нести додаткові витрати для поновлення своїх порушених прав, що викликає у нього душевні страждання.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 06 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позовних вимог. Позивачем не надано жодних доказів протиправності дій посадових осіб
ГУ ПФУ у Дніпропетровській області та не доведено належними та допустимим доказами факту заподіяння йому моральних страждань.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня
2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином дослідив та надав оцінку поданим сторонами доказам та дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, понесених моральних страждань, не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням завдавача шкоди.
Справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права.
Апеляційний суд також встановив, що дана справа є малозначною. У позовній заяві ОСОБА_1 вказував, що моральну шкоду він бажає отримати грошима, а її розмір має бути визначений судом не менше як
1 000 000 грн, проте в силу закону суд не вправі визначити на власний розсуд розмір моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справ. Суд неповно дослідив зібрані у справі докази.
Вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми Закону України "Про звернення громадян" у подібних правовідносинах, пов`язаних з питання виплати пенсії.
Касаційна скарга також містить посилання на відсутність підстави для висновку про те, що дана справа є малозначною.
Доводи інших учасників справи
У відзиві ГУ ПФУ у Дніпропетровській області не погодилось із доводами, викладеними в касаційній скарзі, вважає, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм матеріального та процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.