Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 451/123/16-ц
провадження № 61-15631св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дмитрівський навчально-виховний комплекс Радехівського району Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у складі колегії суддів:
Приколоти Т. І., Копняк С. М., Левика Я. А. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області
від 28 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 23 травня
2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області від 29 грудня 2015 року № 44, поновлено
ОСОБА_1 на роботі на посаді прибиральниці в Дмитрівському навчально-виховному комплексі Радехівського району Львівської області з 29 грудня
2015 року, стягнуто з відповідача на користь позивача 7 171,56 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2015 року до
23 травня 2016 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року рішення Радехівського районного суду Львівської області від 23 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року залишено без змін.
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Заява обґрунтована тим, що після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції та набрання ним чинності з листа-відповіді районного відділу освіти Радехівської районної державної адміністрації (далі - районного відділу освіти Радехівської РДА) від 10 травня 2019 року № 278 на її інформаційний запит від 06 травня 2019 року стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи.
Зокрема, із вказаної відповіді позивачу стало відомо про те, що факт застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення підтверджено наказом "Про звільнення з роботи" по Дмитрівському НВК № 44 від 29 грудня 2015 року.
На думку заявника, вказане свідчить про те, що наказ "Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення" ОСОБА_1 не видавався, отже, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення не оголошувалось.
Крім того, у листі-відповіді відділу освіти від 03 вересня 2019 року № 544 на її інформаційний запит повідомлено, що трудовий договір між ОСОБА_1 та Дмитрівським навчально-виховним комплексом Радехівського району Львівської області до грудня 2015 року не укладався.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 вважала, що оскільки трудовий договір не укладався, такий не може бути припиненим.
Вказані обставини є нововиявленими та такими, що існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути їй відомими, ці обставини є істотними, оскільки могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила суд скасувати рішення Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким залишити в силі рішення Радехівського районного суду Львівської області від 23 травня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року відмовлено і залишено це судове рішення в силі.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд виходив із того, що зазначені заявником обставини не можна вважати нововиявленими обставинами в розумінні положень статті 423 ЦПК України, оскільки такі могли бути відомі заявнику на час ухвалення судового рішення, яке вона просить переглянути за нововиявленими обставинами.
Звільнення позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства та при розгляді справи суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, з`ясовував, в тому числі, чи правильно до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення, оскільки саме це є предметом доказування у справах про поновлення на роботі.
Крім того, звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 в його обґрунтування посилалась на те, що трудові правовідносини з нею припинено незаконно, в той час, як в поданій заяві про перегляд рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, вказувала на те, що між сторонами не виникли трудові правовідносини (трудовий договір не укладено), а тому вони не можуть бути припинені в будь-який спосіб, зокрема, шляхом розірвання трудового договору.
Посилаючись на вимоги статті 423 ЦПК України, апеляційний суд вважав відсутніми правові підстави для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У січні 2021 року справа № 451/123/16-ц передана до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті
Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано частину другу статті 47, пункт перший частини другої статті 423 ЦПК України, статтю 147, частину четверту статті 149 КЗпП України стосовно нововиявленої обставини - відсутності наказу "Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення" ОСОБА_1 .
Обставини, викладені у листі-відповіді районного відділу освіти Радехівської РДА від 10 травня 2019 року № 278, є нововиявленими і до 10 травня 2019 року не були відомі ОСОБА_1 . Ці обставини є істотними, так як могли вплинути на ухвалене судове рішення з огляду на порушення Дмитрівським навчально-виховним комплексом Радехівського району Львівської області норм КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 .
Крім того, апеляційним судом порушено норми пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України та частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В ухвалі Верховного Суду від 14 грудня 2020 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2020 року Дмитрівський навчально-виховний комплекс Радехівського району Львівської областіподав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани згідно з наказом від 17 грудня 2015 року були акти від 04 грудня 2015 року та 08 грудня 2015 року про неналежне виконання позивачем своїх обов`язків. Після яких позивач знову не виконувала посадові обов`язки, що підтверджується актом від 18 грудня
2015 року, у зв`язку з чим до неї обґрунтовано застосовано такий захід дисциплінарного стягнення як звільнення відповідно до статті 147 КЗпП України.
Вказані обставини були предметом дослідження при розгляді справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, та не є нововиявленими обставинами, як правильно вважав апеляційний суд.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 23 травня
2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Дмитрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області від 29 грудня 2015 року № 44, поновлено
ОСОБА_1 на роботі на посаді прибиральниці в Дмитрівському навчально-виховному комплексі Радехівського району Львівської області з 29 грудня
2015 року, стягнуто з відповідача на користь позивача 7 171,56 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2015 року
до 23 травня 2016 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
(а. с. 137-145, т. 1)
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року рішення Радехівського районного суду Львівської області від 23 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а. с. 79-81, т. 2)
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що підставою звільнення позивача стала сукупність систематичних порушень позивачем посадових обов`язків, за вчинення яких її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а в подальшому - застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Постановою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року залишено без змін. (а. с. 85-88, т. 2)
Судове рішення мотивовано тим, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та розірвання з нею трудового договору проведено відповідачем із дотриманням передбаченого статтями 40, 43, 147,
149 КЗпП України порядку, тому відсутні передбачені законом підстави для скасування наказу про звільнення позивача, поновлення її на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами. (а. с. 93-94, т. 2)