1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 175/4618/18

адміністративне провадження № К/9901/10017/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,



розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №175/4618/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Озерянської С.І., суддів Верби І.О., Юркова Е.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просив:

-визнати протиправними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягли у прийняті рішення про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області про підвищення заробітної плати від 11.10.18 за № 18-311 вих.18 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ);

-зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2016 року перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами, внесеними законом України від 05.10.1995 № 358/95 ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІ) з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.10.2018 № 18-311 вих.18 без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На час прийняття постанови Кабінетом міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 не містить. Положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, якими частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 набрало законної сили 05.04.2019.

Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2019.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з чим, визнання Конституційним судом України неконституційним положення закону, яке стало визначальним при ухваленні постанови в 2016 році, є виключною обставиною у даній адміністративній справі і є підставою для її перегляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2020, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за виключними обставинами відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Враховуючи викладене, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами визнане неконституційним та втратило чинність 13.12.2019. Враховуючи те, що як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанцій, так і станом на дату прийняття Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення від 05.03.2019, положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, а тому відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду зазначеної постанови Баранівського районного суду Житомирської області у даній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до суду першої інстанції заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Відповідач надіслав до Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення скарги заперечує в повному обсязі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 06 квітня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С. Г.

Ухвалою Верховного суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 3 лютого 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв`язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.

Згідно зі частинами 5, 6 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За приписами частин 1, 2 статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.


................
Перейти до повного тексту