ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 823/2530/18
адміністративне провадження № К/9901/1536/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року (суддя - Кульчицький С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року (судді - Бужак Н.П., Костюк Л.О., Кобаль М.І.) у справі № 823/2530/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Головного управління ДФС у Черкаській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Черкаській області) про визнання протиправним та скасування наказу, -
УСТАНОВИЛА:
26 червня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" (далі - Товариство) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23 червня 2018 року № 1152 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Золотоніський бекон".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним наказом відповідача безпідставно призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вієн ЛТД", ПП "Євро Агро Дістреб`юшн" та ТОВ "Агро-Хорста" з огляду на те, що позивачем у відповідь на письмові запити контролюючого органу у встановлений строк було надано пояснення та підтверджуючі первинні документи, що стосуються господарських відносин з указаними контрагентами.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
При цьому суди, пославшись на правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду, виходили з того, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а, отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків.
Враховуючи те, що контролюючим органом фактично було реалізовано його компетенцію щодо проведення перевірки позивача, за наслідками якої було складено акт від 10 липня 2018 року № 273/23-00-14-02/33931173, відповідно, спірний наказ вичерпав свою дію.
Постановою Верховного Суду від 17 травня 2019 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Своє рішення Верховний Суд мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо фактичного недопуску контролюючого органу до проведення перевірки, а також докази на підтвердження вищезазначеного, зокрема, наявність відповідного акта.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій на підставі вивчення матеріалів справи дійшли висновку, що допуск працівника контролюючого органу до проведення перевірки відбувся, відповідно, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Золотоніський бекон".
Враховуючу сталу практику Верховного Суду щодо вирішення аналогічних спорів, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з огляду на обставини справи предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом; дія наказу про проведення перевірки вже є вичерпаною, відповідно, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій заперечував доведеність відповідачем факту проведення ним виїзної перевірки за адресою позивача та, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Головним управлінням ДФС у Черкаській області подано відзив на касаційну скаргу. Враховуючи, що Головне управління ДФС у Черкаській області на час подання відзиву (13 лютого 2020 року) не мало адміністративної процесуальної дієздатності органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема, у сфері реалізації державної податкової політики, воно не має повноважень на подання процесуальних документів до суду у цій справі, оскільки таке повноваження встановлено для виконання завдань і функцій контролюючого органу у зазначеній сфері. З огляду на викладене відзив не підлягає судовій оцінці, як такий, що поданий особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Переглянувши оскаржувані рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Колегія суддів) вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають повною мірою.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі інформації, отриманої ГУ ДФС з вироків Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у кримінальних справах №№ 201/4747/17, 801/4704/16-к, згідно з якими засновника ТОВ "Агро-Хорса" та засновника ПП "Євро Агро Дістреб`юшн" визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення у виді фіктивного підприємництва, а також інформації, отриманої з кримінального провадження № 32016230000000100 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Вієн ЛТД", відповідачем було проведено аналіз даних податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Вієн ЛТД", ТОВ "Агро-Хорса" та ПП "Євро Агро Дістреб`юшн". У зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами, на адресу Товариства засобами поштового зв`язку було направлено запити про надання відповідної інформації.