ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа №164/627/17
провадження №К/9901/33762/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації
на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25 травня 2017 року (суддя Невар О.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року (головуючий суддя Кушнерик М.П., судді Гінда О.М., Ніколін В.В.)
у справі № 164/627/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації
про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації, у якому із врахуванням збільшення позовних вимог, просить скасувати рішення управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області від 23.02.2017 № 9 та від 28.02.2017 про припинення виплати щомісячної компенсації позивачці як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років, та зобов`язати управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області призначити їй виплату щомісячної компенсації як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років.
2. Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 25.05.2017 позов задоволено частково: визнано протиправними дії управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області щодо припинення виплати щомісячної компенсації позивачу як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років; скасовано рішення управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області від 28.02.2017 про припинення виплати щомісячної компенсації позивачці як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років; зобов`язано управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області вирішити питання про відновлення позивачці виплати щомісячної компенсації як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років, з 23.02.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25.05.2017 змінено в частині судового збору, а в іншій частині постанову залишено без змін.
4. Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації з вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Маневицького районного суду Волинської області від 25.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2017 й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
5. Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 11.03.2015 по 22.02.2017 ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області та одержувала щомісячну компенсацію як непрацююча працездатна особа, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років. Позивач зареєстрована в с. Цміни Маневицького району Волинської області, однак фактично з квітня 2016 року проживає в с.Хряськ Маневицького району Волинської області. ОСОБА_3, за якою позивач здійснює догляд, проживає в с. Цміни Маневицького району Волинської області. Відстань від будинку, в якому проживає позивач в с. Хряськ Маневицького району, до будинку, в якому проживає ОСОБА_3 в с. Цміни Маневицького району, становить 1.5 км.
7. Рішенням управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області від 23.02.2017 № 9 та від 28.02.2017 виплату позивачці щомісячної компенсації як непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за особою, яка досягла 80 років, було припинено з тих підстав, що позивач проживає в іншому населеному пункті та не може постійно надавати ОСОБА_3 якісні соціальні послуги.
8. Незгода ОСОБА_1 з припиненням виплати компенсації стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що припинення позивачу компенсаційної виплати як непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, є безпідставною.
10. Суди попередніх інстанцій врахували те, що рішення про припинення компенсаційної виплати позивачу прийнято на підставі актів обстежень матеріально-побутових умов проживання від 15.08.2016 № 125, від 07.02.2017 №97 та від 13.03.2017 № 453. У жодному із вказаних актів не зафіксовано скарг ОСОБА_3, за якою здійснює догляд позивач, не наведено фактів не здійснення чи не належного здійснення такого догляду.
11. Також суди зазначили про те, що ні постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян" (далі-Постанова №832), ні Стандартом надання послуги з призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку, не передбачено підстави припинення таких виплат, як проживання особи, що доглядає в іншому населеному пункті або неможливість постійного надання якісних соціальних послуг, як і сам висновок акту обстеження.
12. Львівський апеляційний адміністративний суд зробив висновок про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, стягнувши на користь позивача судовий збір з бюджетних асигнувань відповідача, хоча такий повинен бути стягнений з державного бюджету, оскільки Управління соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації Волинської області звільнено від сплати судового збору.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
13. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, відповідач наголошує, що ОСОБА_1 проживає в іншому населеному пункті ніж особа, яка досягла 80 років, за якою вона здійснює догляд, а тому вважає, що позивач не може постійно надавати ОСОБА_3 якісні соціальні послуги.