ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 2540/2989/18
адміністративне провадження № К/9901/198/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді - Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.)
у справі №2540/2989/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області,
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач, скаржник, ГУНП в Чернігівській області), в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати наказ відповідача № 1222 від 21.06.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника поліції ОСОБА_1 ", яким на начальника сектору превенції Менського ВП ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції та наказ № 209 о/с від 31.07.2018 "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" начальника сектору превенції Менського ВП ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;
- поновити позивача з 01.08.2018 на посаді начальника сектору превенції Менського ВП ГУНП в Чернігівській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2018 по день винесення судового рішення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 1222 від 21.06.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника поліції ОСОБА_1 ".
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 209 о/с від 31.07.2018 "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" начальника сектору превенції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 з 01.08.2018 на посаді начальника сектору превенції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.08.2018 по 05.11.2018 в розмірі 36629,14 грн. без урахування обов`язкових податків та зборів.
Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 11328,60 грн. без урахування обов`язкових податків та зборів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було наведено належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який відображений у висновках службового розслідування, та необхідність накладення на нього такого дисциплінарного стягнення, як звільнення, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не вжито заходів щодо об`єктивного та оперативного встановлення обставин, які б доводили вину позивача, оскільки саме проведення розслідування в частині, що стосується позивача, було поверховим та неповним, а висновки побудовані на помилковому тлумаченні законодавства. Суд також зазначив, що суду не надано доказів недотримання позивачем вимог антикорупційного законодавства України, порушення відносно позивача кримінального чи адміністративного провадження та притягнення позивача до кримінальної чи адміністративної відповідальності за фактами, встановленими під час проведення службового розслідування.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційну скаргу подано представником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області О.С. Тимошенко. До матеріалів поданої апеляційної скарги додано ксерокопію довіреності від 16.05.2018 №7 видану начальником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Е.В. Альохіним на представництво Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Тимошенко О.С. без права передоручення із строком дії на 3 роки. Водночас, копію доданої до апеляційної скарги довіреності начальником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Е.В. Альохіним не засвідчено, а засвідчено самим Тимошенко О.С. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Тимошенка О.С. Отже, Тимошенко О.С. в розумінні статей 55,59 КАС України, є неналежним представником у даній справі.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
04 грудня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, оскільки начальник ГУНП в Чернігівській області скористався правом, визначеним у пп. 1п. 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 (далі - Правила), надавши Тимошенку О.С. довіреність, копію якої було долучено до апеляційної скарги. Окрім того, судом, при постановленні ухвали, застосовано пп. 7 п. 3 розділу ІІ Правил, в той час, коли підпунктом 6 цього ж пункту чітко встановлено, що право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. Водночас, абзацом 2 доданої до апеляційної скарги довіреності № 7 від 16.05.2018 Тимошенку О.С. надано право підпису документів, необхідних в судах для представництва інтересів ГУНП в Чернігівській області, у тому числі право завіряти та посвідчувати копії документів та довіреностей. Також скаржник звертає увагу, що саме Тимошенко О.С. був представником ГУНП в Чернігівській області в суді першої інстанції та на підтвердження повноважень надавав до суду копію саме цієї довіреності, яку сам засвідчував та яка була перевірена та засвідчена судом і долучена до матеріалів справи.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року було відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
Позивачем відзиву на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області призначено до касаційного розгляду.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.