ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 560/3216/19
адміністративне провадження № К/9901/12135/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№78)" на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року (судді Боровицький О. А., Матохнюк Д. Б., Шидловський В. Б.) у справі № 560/3216/19 за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 78)" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги, податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИЛА:
Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№78)" (далі - ДП № 78) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати: вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 25 червня 2019 року № Ю-0009541304 в сумі 1 215 958, 40 грн; рішення про застосування штрафних санкцій від 25 червня 2019 року № 0009551304 на суму 608 416, 14 грн; податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0009561304 від 25 червня 2019 року про збільшення на 80 406, 80 грн суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб; податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №0009601304 від 25 червня 2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 510,00 грн.
Ухвалою від 17 лютого 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд (суддя Матущак В. В.) позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 25 червня 2019 року № Ю-та від 25 червня 2019 року № 0009551304 залишив без розгляду; у решті вимог рішенням від 2 березня 2020 року позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0009561304 від 25 червня 2019 року; у задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на зазначене рішення задоволено: рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 березня 2020 року у частині задоволення позовних вимог скасовано, прийнято в цій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог ДП № 78 відмовлено; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Водночас й позивач, не погодився з ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, оскарживши її в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 березня 2020 року цю апеляційну скаргу повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що на підтвердження повноважень особи, яка її подала, не додано документів, які б підтверджували, що представник позивача Діденко Т. В. є адвокатом або представником юридичної особи у порядку її самопредставництва; У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Діденко Т. В. зареєстрована як адвокат.
Не погодившись із цією ухвалою, ДП №78 подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати й направити справу до цього суду для продовження розгляду справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За правилами частини третьої цієї статті юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.