Постанова
іменем України
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 638/10039/17
провадження № 51-2902км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
(у режимі відеоконференції)
засудженого ОСОБА_1,
потерпілих ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Абросимова О.С. на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000000167від 13 лютого 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Ізюма Харківської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 286 КК та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за злочин, вчинений за таких обставин.
13 лютого 2017 року близько 15:50, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1, рухався по пр. Лозовеньковському у м. Харкові зі сторони району П`ятихатки в напрямку Олексіївки, де в районі будинку №5/1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України (дала - ПДР), рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год по проїжджій частині, маючи об`єктивну видимість проїзної частини в напрямку свого руху не менш 250м, перед зміною напрямку руху свого автомобіля не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив неуважність і безпечність, скоїв виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Daewoo Lanos" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку, прямолінійно, по своїй смузі руху, в результаті чого водію автомобіля "Daewoo Lanos" ОСОБА_4 1973 року народження, згідно з висновком судово-медичної експертизи №419-Дм/17 від 13.03.2017 року заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер на місці пригоди. Пасажиру автомобіля "Daewoo Lanos" ОСОБА_5 1973 року народження, згідно з висновком судово-медичної експертизи №420-Дм/17 від 15.03.2017 року заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці пригоди.
Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи №8240/9813 від 15.06.2017 року у даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_1, який перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод для небезпеки іншим учасникам руху, не відповідали вимогам п.10.1 ПДР, та з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням ДТП.
Порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху перебуває у причинному зв`язку з наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
На підставі частини 5 статті 72 КК ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 27 червня 2019 року по 17 березня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм кримінального процесуального права, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого захисник обґрунтовує тим, що суди обмежились лише загальними фразами та призначили занадто суворе покарання, яке близько до верхньої межі санкції частини 3 статті 286 КК без належних обґрунтувань.
Захисник, обґрунтовуючи свою касаційну скаргу, вважає, що суди без належного вмотивування не зважили на показання його підзахисного та неправомірно визнали їх технічно неспроможними, оскільки його підзахисний виїхав на зустрічну смугу в умовах крайньої необхідності, будучи поставлений в аварійну обстановку діями водія третього легковика, який на відстані менше ніж його зупинний шлях став виконувати поворот ліворуч із сусідньої смуги проїзної частини, розташованої праворуч. У цій обстановці ОСОБА_1 спочатку гальмував, а потім, розуміючи, що здійснити зупинку неможливо, для уникнення заносу виїхав на зустрічну смугу, оскільки це був єдиний правильний маневр у цій обстановці.
Про те, на думку захисту, суд без належного аналізу, пославшись на письмові докази, визнав його підзахисного винуватим, при цьому неправильно виклав показання ОСОБА_1, не зважив на клопотання про виклик в якості свідків понятих, експертів, про визнання висновків експертів недопустимими доказами, доповнення матеріалів досудового розслідування висновками повторної автотехнічної експертизи та комплексної судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи.
Оспорюючи докази у кримінальному провадженні, захисник посилається на те, що висновки експертиз №8240/9813 від 15 червня 2019 року та №302/17 від 14 квітня 2017 року складені в умовній формі та мають характер припущень, а висновок судово-медичної експертизи №420-дм/17 від 15 березня 2017 року не містить відповідей на питання щодо впливу швидкості руху автомобіля потерпілого і не використання ним та пасажиром під час руху ременів безпеки на тяжкість отриманих ними тілесних ушкоджень.
Не погоджується захисник і з ухвалою апеляційного суду, оскільки, на думку захисника, судом залишені поза увагою порушення права на захист ОСОБА_1, а саме права на надання альтернативних доказів своєї часткової винуватості та не надано аналізу його показанням в частині створення аварійної ситуації на дорозі діями іншого транспортного засобу.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого, який підтримав касаційну скаргу захисника, думку потерпілих, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій засудженого та призначення йому покарання, а також допустимості доказів у кримінальному провадженні, колегія суддів виходить з наступного.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року №13-31кс19 зазначила:
Диспозиція статті 286 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений статтею 286 КК, є злочином із так званим матеріальним складом і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 статті 286 КК, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку.
Таким чином, об`єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; суспільно небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження - частина 1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження - частина 2, загибель кількох осіб - частина 3) причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у: 1) вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).
Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.
Причиновий зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені статті 286 КК.
Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у статті 286 КК; б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.
Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених статтею 286 КК, тобто перебували у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 286 КК.
Велика Палата звернула увагу на те, що склад злочину, передбачений статтею 286 КК, утворює не будь-яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286 КК, а саме у порушенні під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб.
Судами першої та апеляційної інстанцій визнано доведеним факт порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 ПДР, які перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Із установлених у кримінальному провадженні обставин убачається, що ОСОБА_1 рухався по пр. Лозовеньковському у м. Харкові зі сторони району П`ятихатки в напрямку Олексіївки, де в районі будинку №5/1 порушив вимоги п.10.1 ПДР, рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год по проїжджій частині, маючи об`єктивну видимість проїзної частини в напрямку свого руху не менш 250м, перед зміною напрямку руху свого автомобіля не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив неуважність і безпечність, скоїв виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Daewoo Lanos" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку, прямолінійно, по своїй смузі руху, в результаті чого водію автомобіля "Daewoo Lanos" ОСОБА_4, 1973 року народження, згідно з висновком судово-медичної експертизи №419-Дм/17 від 13.03.2017 року заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер на місці пригоди. Пасажиру автомобіля "Daewoo Lanos" ОСОБА_5 1973 року народження, згідно з висновком судово-медичної експертизи №420-Дм/17 від 15.03.2017 року заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці пригоди.