Постанова
іменем України
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 643/17392/18
провадження № 51-4185км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженого ОСОБА_1,
(в режимі відеоконференції)
захисника Булах-Кобець Н.Ю.,
перекладача Ніколаєнка А.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Булах-Кобець Н.Ю. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 липня 2020 року у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220470003652, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, особи без громадянства, уродженця станиці Родниківська Курганинського району
Краснодарського краю Російської Федерації, який місця реєстрації та фактичного місця проживання на території України не має, раніше неодноразово судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 187, пунктом 6 частини 2 статті 115, частиною 2 статті 15 і пунктами 1, 6, 9 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Московського районного суду м.Харкова від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за:
- частиною 4 статті 187 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна;
- пунктом 6 частини 2 статті 115 КК - до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- частиною 2 статті 15 пунктами 1, 6, 9 частини 2 статті 115 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі частини 1 статті 70 КК ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без зміни. Початок строку відбування покарання визначено обчислювати з часу затримання - 15 липня 2018 року. Зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15 липня 2018 року.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 67 984 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн - моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 27 червня 2018 року приблизно о 07:15, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, маючи умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у житло та з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, через паркан проник у двір приватного домоволодіння АДРЕСА_1, де, скориставшись відчиненими дверима квартири № 2 у вказаному будинку, зайшов у житло шляхом вільного доступу і на кухні побачив раніше незнайому йому ОСОБА_2 . Далі з метою досягнення злочинного результату, діючи з прямим умислом, спрямованим на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, раптово та несподівано із значною силою завдав одного удару ОСОБА_2 невстановленим предметом по голові, від якого остання впала на підлогу та короткочасно втратила свідомість.
ОСОБА_1 , скориставшись безпорадним станом потерпілої, перемістив її на ліжко в кімнату, де зняв з неї одяг та зв`язав руки і ноги носильними речами та шнуром від зарядного пристрою.
У цей час до вищевказаного домоволодіння повернувся ОСОБА_3, який, побачивши в будинку сторонню особу, поцікавився, що той робить у його будинку. У цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_3 з корисливих мотивів. Реалізуючи вказаний намір, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, розуміючи, що від його дій можуть настати особливо тяжкі наслідки у вигляді позбавлення життя потерпілого, та бажаючи настання зазначених наслідків, висловлюючи вимогу передати йому грошові кошти, ОСОБА_1 кухонним ножем, який він взяв на кухні вказаного будинку, заподіяв ОСОБА_3 трьох різаних ран на лівій руці та п`ятьох колото-різаних ран на передній поверхні живота. Проникаючі колото-різані поранення на передній поверхні живота і проникаючі колото-різані поранення на спині в ОСОБА_3 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого. Причиною смерті ОСОБА_3 стали численні колото-різані поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів черевної порожнини, які супроводжувалися кровотечою, що призвело до масивної крововтрати.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство двох осіб з корисливих мотивів, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та завдав їй кількох ударів дерев`яною палицею по кистям зв`язаних рук, заподіявши ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого висловив вимогу передати йому цінності та грошові кошти. Потерпіла ОСОБА_2, реально сприймаючи погрози про застосування до неї насильства, небезпечного для життя та здоров`я, з боку ОСОБА_1, побоюючись за своє життя та здоров`я, повідомила останньому про 1200 грн, які знаходились у гаманці в коридорі.
Після цього ОСОБА_1 заволодів вказаними грошима, а також іншими речами, спричинивши своїми протиправними діями потерпілим матеріальної шкоди на загальну суму 1244 грн.
Перебуваючи тривалий час у зазначеній квартирі ОСОБА_1 відшукував гроші та майно, вживав їжу, прав та сушив свій одяг, після чого, приблизно о 14:00 цього дня продовжив реалізовувати злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство двох осіб з корисливих мотивів. Для цього ОСОБА_1 повернувся до кімнати, де зв`язаною на ліжку лежала ОСОБА_2, затягнув останню до ванної кімнати та, не розв`язуючи рук та ніг потерпілої, поклав її у ванну, попередньо закривши зливний отвір. Розуміючи, що ОСОБА_2 внаслідок похилого віку, завданих ним ударів і тривалого перебування в знерухомленому та зв`язаному положенні перебуває в безпорадному стані та не зможе самостійно вибратися з ванни, наповненої водою, з метою позбавлення життя потерпілої, шляхом її утоплення включив гарячу воду. Після чого, переслідуючи мету приховання вчинених злочинів, пошкодження та знищення їх слідів, зміни обстановки у вказаному будинку, яка утворилася на місці вбивства потерпілих, та уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 зібрав ковдри, носильні речі із шаф та вішаків, розташованих у квартирі, скинув їх на підлогу у житловій та ванній кімнатах та, за допомогою запальнички підпалив вказані речі, після чого закрив двері ванної кімнати і залишив будинок, замкнувши ключем вхідні двері.
Згідно з висновком судової пожежно-технічної експертизи № 15989 від 24 вересня 2018 року осередкова зона пожежі розташована в кімнаті №5 будинку за вищевказаною адресою, технічною причиною виникнення пожежі в житловому будинку є займання горючих матеріалів (побутових речей та меблів) в осередковій зоні пожежі під впливом групи джерел запалювання "відкритий вогонь".
У результаті пожежі, вчиненої ОСОБА_1, було пошкоджено житловий будинок, а розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пожежі власнику, становить 66 740 грн.
Після вчинення кримінальних правопорушень, вважаючи, що його умисел реалізований у повному обсязі, ОСОБА_1 безперешкодно зник з місця вчинення злочинів, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, однак його умисел на спричинення смерті ОСОБА_2 не був доведений до кінця, так як потерпілій вдалося вибратись до виходу з будівлі, де приблизно о 14:45 свідок ОСОБА_4, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1, побачив дим, який виходив з вікон будинку, та, почувши крики ОСОБА_2 про допомогу, зайшов на територію вказаного домоволодіння, відчинив вхідні двері квартири, ключем, який ОСОБА_1, залишаючи приміщення, залишив у замковій шпарині, та допоміг ОСОБА_2 покинути палаючий будинок, тим самим врятувавши її життя. Крім того, смерть ОСОБА_2 не настала завдяки вчасно наданій медичній допомозі (т.3, а.с.130-142).
Вказані дії ОСОБА_1 судом кваліфіковано, як умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів; як закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, вчинене з корисливих мотивів; як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я осіб, які зазнали нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 липня 2020 року вирок Московського районного суду м.Харкова від 19 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу апеляційного суду та прийняти рішення про заміну довічного позбавлення волі на певний строк. При цьому вказує на неправильну кваліфікацію його дій судом першої інстанції та зазначає, що у нього не було наміру вбивати потерпілих.
На обґрунтування своєї позиції засуджений вказує, що ОСОБА_3 напав на нього і він був вимушений захищатись, тому взяв на кухні ножа та завдав ударів, оскільки потерпілий вагою більший за винного. Крім того, вказує, що жодних тілесних ушкоджень не заподіював ОСОБА_2, а навпаки намагався врятувати її, завів у ванну кімнату, де було мало диму, а тому, на думку засудженого, в його діях відсутній замах на вбивство ОСОБА_2 .
Також засуджений просить суд взяти до уваги, що він сприяв розкриттю злочинів, зазначає, що шкодує про вчинене, щиро розкаюється в тому, що трапилось. Вказує на свій похилий вік і тяжкі хвороби серця та легенів, відкриту форму туберкульозу. Просить призначити покарання, не пов`язане з довічним позбавленням волі.
Захисник у своїй касаційній скарзі просить змінити ухвалу апеляційного суду та виправдати її підзахисного за частиною 4 статті 187, частиною 2 статті 15 і пунктами 1, 6, частини 2 статті 115 КК.Крім того, просить перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з пункту 6 частини 2 статті 115 КК на частину 1 статті 119 КК.
При цьому, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зазначає, що ОСОБА_1 захищався від нападницьких дій ОСОБА_3, а настання смерті потерпілого не охоплювалось умислом її підзахисного, адже умисел було спрямовано на отримання їжі.
Також захисник вказує на те, що суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1 страждає на хронічні психічні захворювання у формі десоціального розладу особистості, йому 62 роки, у нього хворе серце, він переніс туберкульоз легенів, а тому довічне позбавлення волі буде занадто суворим покаранням.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та захисника, які підтримали свої касаційні скарги та касаційні скарги один одного, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Мотиви Суду.
Відповідно до частини 1 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Однак під час касаційного розгляду суд не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.
Суд не може перевіряти будь-які докази, а також приймати нові докази, які не були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій. Крім того, не має права встановлювати та визнавати обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому такі доводи в касаційній скарзі не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки суд не вправі виходити за межі фактів та обставин, установлених у судах першої та апеляційної інстанцій, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тобто перевіряти доказ на несумлінність, точність і несуперечність з фактичними обставинами справи, а також зіставляти ці дані з іншими доказами.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з пред`явленим йому обвинуваченням, стверджує, що в нього не було умислу на вбивство двох осіб та корисливого мотиву, оскільки потерпіла сама дала йому гроші, при цьому зазначає, що від ОСОБА_3 він захищався та не хотів його вбивати.
Однак зазначені доводи засудженого, наведені у касаційній скарзі, є безпідставними з огляду на таке.
У результаті перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції, заслухавши показання самого винного, потерпілої, свідків та дослідивши письмові докази у кримінальному провадженні, обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку належні та допустимі докази.
Зокрема, показання потерпілої, яка показала суду, що ОСОБА_1 завдав їй удару, від якого вона втратила свідомість, і коли прийшла до тями, то вже була зв`язана у ліжку, чула, як прийшов її чоловік і засуджений взяв ножа на кухні, а також звуки падіння й боротьби з іншої кімнати. Винний питав у неї, де гроші, та погрожував їй розправою. ОСОБА_1 сам повідомив, що вдарив її чоловіка, а вона чула, як ОСОБА_3 просив викликати лікарів та просив про допомогу, ще ОСОБА_2 бачила в коридорі калюжу крові. Потім ОСОБА_1 заштовхав її у ванну кімнату, поклав до ванни у зв`язаному стані, закрив злив та включив набиратися воду. Все це відбувалось приблизно протягом 6 годин. ОСОБА_1 шукав гроші, збирав речі до спортивної сумки, вживав їжу, прав свої речі, а потім приніс якісь речі з кімнати, закрив вікно у ванні, підпалив речі, закрив двері та зник. Їй вдалось врятуватись, вона вийшла з ванної, а потім біля будинку побачила молодого чоловіка та попросила про допомогу.
Свідок ОСОБА_4, який врятував ОСОБА_2, суду показав, що був неподалік домоволодіння на АДРЕСА_1, побачив дим та зрозумів, що там пожежа, а увійшовши на подвір`я, почув крики жінки про допомогу. Він побачив ключ у замку, відчинив двері та витягнув з диму жінку, яка була оголена і у якої були зав`язані ноги.