Постанова
іменем України
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 757/30069/19-к
провадження № 51-4379км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про зобов`язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказану ухвалу слідчого судді повернуто особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
ОСОБА_1 стверджує, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про пропуск ним строку на апеляційне оскарження, оскільки в апеляційній скарзі він допустив помилку в даті отримання ухвали слідчого судді, а її копію він отримав лише після звернення до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини разом з листом названого органу. Також, зазначено, що апеляційний суд помилково керувався вимогами статті 399 КПК замість статті 422 КПК.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно з частиною 1 статті 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (частина 2 статті 55, пункт 8 частина 2 статті 129 Конституції України, стаття 7, частина 6 статті 9, стаття 24 КПК ).
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частина 3 стаття 129 Конституції України, стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів"). Згадані правові норми конкретизовано в підпунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Суд наголошує, що відповідно до статті 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.