ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021року
м. Київ
Справа №693/665/18
Провадження № 51-4910км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Стороженка С. О., Чистика А. О.,
за участю
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Титаренка Ю. О.,
потерпілої ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката Середенка О. В. на вирок Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у кримінальному провадженні № 12018250000000070 по обвинуваченню
ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Острожани Жашківського району Черкаської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 02 липня 2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, визначені ст. 76 КК України.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи технічно-справним автомобілем марки OPEL OMEGA-B, іноземний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у порушення вимог п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по вул. Шевченка в с. Конела Жашківського району Черкаської області у напрямку с. Бузівка, неподалік будинку №2-А, у порушення вимог п.п.2.3 б), 10.1, 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перевищуючи максимальну допустиму швидкість руху у населеному пункті та по умовах видимості дороги, не впорався з керуванням, допустив занос керованого ним автомобіля, виїзд на ліве узбіччя та подальше перекидання зазначеного транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки OPEL OMEGA-B, і.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3 отримав травми, від яких помер на місці події. Решта пасажирів, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали легкі тілесні ушкодження.
Вироком Черкаського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року зазначений вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання - скасовано. ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, вказуючи на незаконність вироку апеляційного суду, порушує питання про його скасування та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано всі обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_2, та дають можливість застосувати відносно нього положення ст. 75 КК України. Крім того зазначається, що суд апеляційної інстанції двічі врахував стан алкогольного сп`яніння - як кваліфікуючу ознаку і як обставину, що обтяжує покарання.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор та потерпіла заперечували проти задоволення касаційної скарги, вважали її необґрунтованою.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги засудженого, Верховний Суд не вважає їх слушними, виходячи з наступного.
Так, предметом перегляду суду апеляційної інстанції було кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за апеляційними скаргами прокурора та захисника на вирок місцевого суду.
В апеляційній скарзі прокурора порушувалося питання про скасування рішення суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості. Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що звільнення ОСОБА_2 від відбування основного покарання та застосування іспитового строку не буде цілком достатнім для виправлення винного. При цьому прокурор зазначав, що суд першої інстанції не в достатній мірі врахував, що кримінальне правопорушення вчинено з обтяжуючою обставиною - перебування в стані алкогольного сп`яніння, а також характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, а саме смерть молодої особи. Крім того, ОСОБА_2 під час проведення досудового слідства не визнавав своєї провини та визнав її лише в кінці судового слідства, що становить під сумнів щирість його каяття. Виходячи з наведеного, прокурор просив апеляційний суд скасувати вирок районного суду та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.