Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 824/244/19
провадження № 61-13578ав20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого судді - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
за участю секретаря судового засідання: Іванова В. В.,
учасники справи:
заявник: Акціонерне товариство "Автоваз",
зацікавлена особа - Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод № 2" Акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс",
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" Акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" на ухвалу Київського апеляційної суду від 31 липня 2020 року у складі судді Поливач Л. Д. у справі за заявою Акціонерного товариства "Автоваз" про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року, ухваленого у справі № 43/2016 за позовом Публічного акціонерного товариства "Автоваз" до Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" Акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року
У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Автоваз" (далі - АТ "Автоваз") звернулося до суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року, ухваленого у справі № 43/2016 за позовом Публічного акціонерного товариства "Автоваз" до Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" Акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (далі - ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" про стягнення заборгованості.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 26 грудня 2016 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації ухвалено рішення у справі № 43/2016 за позовом АТ "Автоваз" до ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" про стягнення заборгованості, яким з останнього на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 159 303,11 Євро, а також 11 270,00 дол. США в рахунок відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору. Рішення міжнародного комерційного арбітражного суду набуло остаточності та підлягає обов`язковому виконанню, а ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" у добровільному порядку відмовляється його виконувати.
Посилаючись на викладене, АТ "Автоваз" просило визнати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року, ухвалене у справі № 43/2016, та надати дозвіл на його примусове виконання із наданням вказівки про видачу виконавчого листа.
Ухвалою Київського апеляційної суду від 31 липня 2020 року заяву АТ "Автоваз" задоволено. Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року, ухваленого у справі № 43/2016 за позовом ПАТ "Автоваз" до ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" про стягнення заборгованості. Видано виконавчий лист на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року, ухваленого у справі № 43/2016, яким вирішено: "Стягнути з ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс", Україна, на корить Публічного акціонерного товариства "Автоваз", м. Тольятті, Російська Федерація, заборгованість у сумі Євро 159 303,11, а також суму доларів США 11270 у відшкодування витрат позивача зі сплати арбітражного збору". Стягнуто з ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс", Україна, на корить ПАТ "Автоваз", м. Тольятті, Російська Федерація, витрати зі сплати судового збору у сумі 34 Євро 43 цента.
Задовольняючи заяву, суд виходив із того, що при зверненні до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року, ухваленого у справі № 43/2016, АТ "Автоваз" дотрималось визначеного статтею 475 ЦПК України порядку та трирічного строку на подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання вказаного рішення. До заяви АТ"Автоваз" долучено документи відповіднодо переліку, визначеного статтею четвертою Конвенції, що узгоджуються з положеннями статті 476 ЦПК України та статті 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", а саме: нотаріально завірена копія арбітражного рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року; нотаріально завірена копія арбітражної угоди (договору передачі прав на використання технології, конструкторської та нормативно-технічної документації від 10 червня 2011 року). Та обставина, що АТ "Автоваз" є компанією Російської Федерації, яка, у свою чергу визнана в Україні державою-агресором, не може слугувати підставою для невиконання договірних зобов`язань. Спір між сторонами, які є суб`єктами господарювання, виник на підставі договору передачі прав на використання технології, конструкторської та нормативно-технічної документації. Предметом вказаного договору є надання ВАТ "Автоваз" за винагороду саме ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" права на використання останнім технологій і конструкторської та нормативно-технічної документації, зазначених у договорі, на території України і протягом терміну дії цього договору. При цьому, вказаний договір укладено між сторонами 10 червня 2011 року, тобто до спроби анексії Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Російською Федерацією та початку військової агресії на сході України (квітень 2014 року). Під час розгляду заяви ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" не доведено належними та допустимими доказами того факту, що визнання та виконання арбітражного рішення вплине на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна або в результаті його виконання будуть вчинені дії, які прямо заборонені законодавством України або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна. Арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно щодо відповідача як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, поширює свою дію тільки на боржника.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги, позиції інших учасників справи
У вересні 2020 року ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційної суду від 31 липня 2020 року, в якій просить скасувати ухвалу та залишити заяву без розгляду, а якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду, відмовити у задоволенні заяви, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що заява про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року подана не державною мовою. Заява підписана неуповноваженою особою, оскільки єдиною особою, яка має право діяти без довіреності є президент АТ "Автоваз"- Каракатзаніс їв Андре, а "Директор юридичної служби O. I. Орлов" не є особою, яка діє від імені АТ "Автоваз" без довіреності. Боржника не повідомлявся Міжнародним арбітражним судом Міжнародної торгової палати про дату, час та місце арбітражного розгляду.
У апеляційній скарзі також міститься посилання на те, що судом першої інстанції не досліджено питання, чи особа з прізвищем " ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 " працювала у штаті боржника станом на 13 вересня 2016 року. Апеляційна скарга також містить вказівку на те, що оскаржуване рішення не відповідає висновку Верховного Суду України, який у своїй постанові висловив позицію про те, що належним повідомленням сторони про засідання арбітражного суду є лист арбітражного суду та дані про отримання поштового відправлення. Усі процесуальні документи, адресовані іноземній юридичній особі, яка бере участь у справі, повинні направлятися в порядку доручення про надання правової допомоги до відповідних компетентних органів іноземної держави для вручення цих документів адресату. Проте жодного такого доручення у цій справі не направлялося взагалі. Заявник має двох офіційних дилерів у Автономній Республіці Крим: ТОВ "Техно-Сервис К" та ТОВ "Автогруп Крым", та у м. Севастополі - ТОВ "Крымкар Плюс", які зареєстровані на тимчасово окупованій території за російським законодавством. Визнання та виконання арбітражного рішення, ухвалене судом держави-агресора на користь підприємства, яке веде бізнес в окупованому Криму, буде прямо суперечити публічному порядку України.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24 ЦПК Українипередбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 367 ЦПК Українивизначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "АК "Богдан Моторс", який з`явився у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Обставини, встановлені в рішенні суду першої інстанції
Судом встановлено, що 10 червня 2011 року між ВАТ "Автоваз" та ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "АК "Богдан Моторс" укладений договір передачі прав на використання технології, конструкторської та нормативно-технічної документації, відповідно до умов якого, ВАТ "Автоваз" надала ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" за винагороду, що сплачується, права на використання технологій і конструкторської та нормативно-технічної документації, зазначених у договорі, на території і протягом терміну дії договору.
Відповідно до пункту 6.1 вказаного договору сторони погодили, що за право використовувати технології і конструкторську та нормативно-технічну документацію за договором, приймаюча сторона виплачує передаючій стороні винагороду, яка визначається ставкою роялті в розмірі 1 % від вартості поставлених складальних комплектів. Орієнтовний розмір винагороди за договором за період із 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року становить 46 666 605 російських рублів.
При цьому, в укладеному між сторонами договорі, а саме у пункті 11.2 міститься арбітражне застереження, відповідно до якого у разі, якщо сторони у претензійному порядку не прийдуть до вирішення спорів, розбіжностей або вимог, що виникають за договором або в зв`язку з ним, у тому числі щодо виконання договору, його порушення або недійсності, то такі спори підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, м. Москва, відповідно до його регламенту і законодавства Російської Федерації. Мова судочинства - російська.
Посилаючись на невиконанням ДП "Автоскладальний завод № 2" ПАТ "АК "Богдан Моторс" своїх зобов`язань за укладеним із АТ "Автоваз" договором, останнє на підставі пункту 11.2 договору звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації з позовом.
26 грудня 2016 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації ухвалено рішення у справі № 43/2016 за позовом ПАТ "Автоваз" до ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" про стягнення заборгованості. Вказаним рішенням із ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" на користь ПАТ "Автоваз" стягнуто заборгованість у сумі 159 303,11 Євро та 11 270,00 дол. США у відшкодування понесених витрат позивача зі сплати арбітражного збору. Рішення прийняте в судовому засіданні 03 листопада 2016 року у складі голови складу арбітражу Драгунова В. В. та арбітрів: Лободи А. І., Дмитрієвої Г. К., складене та підписане в трьох примірниках, із яких один призначений для зберігання в справах МКАС, один - для позивача, один - для відповідача.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки № 1800-43/732 від 14 березня 2019 року, виданої Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, рішення є остаточним та стало обов`язковим для виконання з дати його винесення, тобто з 26 грудня 2016 року. Будь-яких додаткових актів для набрання ним чинності не потребується.
Щодо мови, якою подана заява про надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду
Частиною першою статті 10 Конституції Українивстановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) сформулював висновок про те, що що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Частиною першою статті 9 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК Україниучасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Із матеріалів справи убачається, що АТ "Автоваз" звернулося до суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, яку викладено російською мовою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року заяву АТ "Автоваз" залишено без руху для усунення недоліків заяви, де серед іншого - подати заяву про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації українською мовою.
На виконання вимог ухвали, АТ "Автоваз" подано заяву про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації з перекладом на українську мову (а. с. 103-106, т.1).
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником виконано вимоги процесуального закону щодо подання до суду документів державною мовою - українською. З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті заяви до розгляду, є безпідставними.
Щодо повноважень представника
Частиною третьою статті 58 ЦПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК Україниповноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною першою статті 64 ЦПК Українипредставник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 62 ЦПК України).
За матеріалами справи, заява АТ "Автоваз" про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації підписана ОСОБА_4 .
До цієї заяви подано довіреність від 25 вересня 2019 року №00001/314-д, якою президент АТ "Автоваз" ОСОБА_5, який діє на підставі статуту, уповноважує ОСОБА_4, який є директором юридичної служби АТ "Автоваз", здійснювати представництво АТ "Автоваз" перед будь-якими органами державної влади Російської Федерації, організаціями, установами, підприємствами будь-яких організаційно-правових форм і всіх типів власності, що розташовані на території Російської Федерації та за кордоном (а. с. 54-зв, т. 1).
Оскільки згідно з доданою до заяви копією довіреності представництво доручено працівнику АТ "Автоваз" - директору юридичної служби ОСОБА_4, тому доводи апеляційної скарги про те, що представник заявника повинен мати статус адвоката не узгоджуються із вимогами частини третьої статті 58 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 мав повноваження подати заяву від імені АТ "Автоваз". Копія довіреності на підтвердження повноважень представника, виготовлена з використанням технічних засобів, засвідчена підписом ОСОБА_4, який за умовами довіреності має право підпису, із зазначенням його прізвища, ініціалів та з прикладенням печатки, з поміткою "копія вірна". Наведене узгоджується із правовими висновками, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №199/1478/17.
Отже, доводи апеляційної скарги у цій частині також не знайшли свого підтвердження.
Щодо повідомлення про розгляд справи в арбітражі
Відповідно до пункту (b) частини першої статті V Нью-Йоркської Конвенції у визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де проситься визнання і приведення у виконання, докази того, що сторона, проти якої винесене рішення, не була належним чином повідомленою про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла надати свої пояснення.
Аналогічні положення містяться у пункті б) частини першої статті 478 ЦПК України, якими передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.
У своїй апеляційній скарзі ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс" вказує на те, що підприємство, як сторону арбітражного розгляду, не повідомлено належним чином про дату, час і місце арбітражного розгляду. Повістка отримана особою "Klimenko", проте, станом на момент вручення такого документа у штаті не працювало жодної особи з прізвищем " ОСОБА_1 ", " ОСОБА_2 " або " ОСОБА_3 ".
Верховний Суд відхиляє такі доводи апелянта, оскільки за змістом рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 грудня 2016 року, ухваленого у справі № 43/2016, відповідачем, тобто ДП "Автоскладальний завод № 2" АТ "АК "Богдан Моторс", під час арбітражного розгляду подано клопотання про зупинення провадження у арбітражній справі, що в свою чергу свідчить про обізнаність останнього про розгляд такої справи.