ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16249/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020
(головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.)
у справі № 910/16249/19
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Учасники справи:
від ОСОБА_2 - Мельник Н. Й. (адв.);
від ОСОБА_3 - Денисенко О. М. (адв.);
від АТ "Укрексімбанк" - Романів А. А. (адв.);
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, боржник) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/16249/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1, введено процедуру реструктуризації боргів боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
1.2. ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) 03.01.2020 звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 116.511.218,84 грн, яка складається з боргу у розмірі 106.954.000,00 грн, 7.031.917,20 грн інфляційних втрат та 2.525.301,64 грн 3% річних.
2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
2.1. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/16249/19 за наслідками розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника, серед іншого, визнано ОСОБА_3 кредитором ОСОБА_1 на суму 98.127.008,84 грн, з яких: 4.204,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 98.122.804,84 грн - вимоги другої черги задоволення. Крім того, відмовлено ОСОБА_3 у визнанні кредитором боржника на суму 18.388.414,00 грн (11.356.494,80 грн боргу та 7.031.917,20 грн інфляційних втрат).
2.2. Ухвала місцевого господарського суду у частині кредиторських вимог ОСОБА_3 мотивована наступним:
- заявлені вимоги про стягнення боргу визнані частково обґрунтованими з огляду на здійснений судом розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог за курсом НБУ станом на 03.01.2020, який становить 23,6862 грн за 1 долар США. Таким чином сума основного боргу становить 95.597.503,20 грн, а не 106.954.000,00 грн, як вказував заявник;
- в частині 3% річних суд вказав про те, що заявником було вірно визначено базу (суму боргу) нарахування вказаної компенсаційної втрати, але невірно визначено період нарахування, в якому зазначено граничну дату нарахування 09.12.2019 (шляхом зазначення кількості днів), у той час як вірною датою є 08.12.2019. За розрахунком суду обґрунтованим розміром вказаної компенсаційної плати є 2.891.143,27 грн, однак в межах своєї заяви ОСОБА_3 було заявлено 2.525.301,64 грн 3% річних, тобто в меншому розмірі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про визнання вказаної особи кредитором на суму 3% річних в заявленому розмірі - 2.525.301,64 грн;
- по інфляційним втратам суд наголосив на тому, що ціна товару за спірним правочином виражена у гривні в прямій залежності від суми в доларах США. У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 в частині визнання ОСОБА_3 кредитором ОСОБА_1 та прийняти в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_3 у визнанні кредитором боржника в повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини 4 статті 260, пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.2. Ухвала суду мотивована тим, що скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою на судове рішення більш ніж через 4 місяці після його прийняття та більш ніж через 2 місяці після закінчення строку на апеляційне оскарження, не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, з якими закон пов`язує можливість відновлення такого строку після спливу значного періоду часу, не зазначено жодних непереборних обставин, які б унеможливили вчинення скаржником процесуальних дій упродовж цього терміну та не надано суду доказів на підтвердження викладених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставин.
4. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини
4.1. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржену ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/16249/19 було оприлюднено 02.06.2020.
Скаржник, як учасник провадження у справі, представник якого був присутній в судовому засіданні під час винесення оскаржуваної ухвали, мав можливість своєчасно ознайомитись з відповідним судовим рішенням суду першої інстанції з приводу справи про банкрутство в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, про наявність повного тексту прийнятої за їх участі ухвали.
Можливість отримання копії даної ухвали з часу підписання повного її тексту або ознайомлення з матеріалами справи та подальше подання апеляційної скарги в установлений законом строк залежала виключно від волевиявлення скаржника.
4.2. Посилання скаржника на неодноразовий перетин державного кордону, на підтвердження чого до заяви додано відповідні копії посадкових квитків, що в свою чергу слугувало подальшому перебуванню його на самоізоляції у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину до 31.10.2020, відхилено судом з огляду на наявність у скаржника повноважного представника адвоката ОСОБА_4
4.3. Доводи скаржника про звільнення адвоката ОСОБА_4 на підставі додаткової угоди від 09.07.2020 до Договору про надання правової допомоги від 17.01.2018, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4, судом відхилено, оскільки відповідний договір було розірвано лише 09.07.2020, в той час як повний текст оскаржуваної ухвали було підписано ще 01.06.2020.
4.4. В матеріалах справи міститься копія ордеру серії КС № 379607, виданого 08.10.2020 на ім`я адвоката Мельник Н. Й., на представництво інтересів ОСОБА_1 у Північному апеляційному господарському суді. Згідно із зазначеними в ордері відомостями його видано на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 07.07.2020. Отже, адвокат Мельник Н. Й. представляє інтереси ОСОБА_1 з 07.07.2020, у зв`язку з чим посилання на розірвання договору про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_4 є недоречним, оскільки заміна представника не є тією обставиною, яка б свідчила про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження зі спливом значного періоду часу.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1. ОСОБА_1 19.11.2020 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та направити справу № 910/16249/19 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 в частині перегляду кредиторських вимог ОСОБА_3 .
6. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6.1. Суд апеляційної інстанції при постановленні оскарженої ухвали допустив порушення та неправильне застосування норм процесуального права, зокрема статті 261 ГПК України, здійснив неповне дослідження наданих до справи матеріалів, що призвело до обмеження прав скаржника на апеляційне оскарження судового рішення.
6.2. В матеріалах справи містяться докази того, що:
- оскаржена ухвала місцевого господарського суду від 25.05.2020 не була отримана скаржником;
- під час зупинення строку на апеляційне оскарження до 06.08.2020 згідно із Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 було укладено додаткову угоду від 09.07.2020 про розірвання договору про надання правової допомоги від 17.01.2018, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4;
- в Єдиному державному реєстрі судових рішень на виконання статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" міститься знеособлена інформація про учасників судової справи, що перешкоджає достеменному встановленню цих осіб та визначенню змісту оскарженої ухвалив певній частині;
- матеріали справи містять надану Державною прикордонною службою інформацію, згідно з якою скаржник часто перетинає кордон України для відвідування своїх доньок, місцем проживання яких є Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, в тому числі і у період з 01.01.2020 по 14.09.2020, внаслідок чого був змушений перебувати на самоізоляції після прибуття в Україну з метою забезпечення безпеки оточуючих та дотримання соціальної відповідальності.
Наведені обставини на переконання скаржника не залежали від його волевиявлення та перешкодили можливості отримання ним копії ухвали місцевого господарського суду з часу підписання її повного тексту або ознайомлення з матеріалами справи та подальше подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.
7. Узагальнені доводи інших учасників у справі щодо касаційної скарги
7.1. ОСОБА_3 у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, оскільки скаржником не вказано жодної поважної причини для пропуску значного строку на апеляційне оскарження з огляду на наявність у нього повноважного представника - адвоката ОСОБА_4, що підтверджує правильність висновку апеляційного господарського суду про те, що несвоєчасне оскарження ухвали суду першої інстанції зумовлене саме обставинами суб`єктивного характеру.
7.2. Відзиви решти учасників у справі на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини 4 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
8. Касаційне провадження
8.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/16249/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у наступному складі: Катеринчук Л.Й. - головуюча, судді: Білоус В.В., Пєсков В.Г. (витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020).
Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020, надано учасникам справи №910/16249/19 строк на подання відзиву на касаційну скаргу, витребувано з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи №910/16249/19 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вказано, що про дату та час судового засідання за касаційною скаргою ОСОБА_1 учасники справи будуть повідомлені додатково.
8.2. Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 суддю ОСОБА_5 обрано суддею Великої Палати Верховного Суду строком на три роки з 07.12.2020.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/16249/19 було визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., судді: Огороднік К.М., Погребняк В.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2020).
8.3. У зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я на лікарняному з 17.12.2020 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/16249/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Огороднік К. М. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.12.2020).
Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 справу №910/16249/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.01.2021 о 10:30.
8.4. В судовому засіданні 21.01.2021 представник скаржника підтримала касаційну скаргу з викладених у ній підстав та просила суд скаргу задовольнити.
Представник ОСОБА_3 заперечував проти касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, просив суд залишити оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду без змін.
Представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" залишив вирішення касаційної скарги на розсуд суду.
Інші учасники у справі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
До визначеної дати проведення судового засідання від учасників у справі не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 21.01.2021.
Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників цієї справи, які не з`явились.
9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
9.1. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, відтак з`ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду та правомірності застосування судом апеляційної інстанції вищезгаданої процесуальної норми.
9.2. Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Відтак, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 256 ГПК України, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15).
9.3. Судом апеляційної інстанції встановлено, що повний текст оскаржуваної апелянтом ухвали від 25.05.2020 підписано 01.06.2020, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на вказану ухвалу є 11.06.2020. Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX скасовано правову норму щодо автоматичного продовження процесуальних строків на час дії карантину та встановлено, що відповідні строки, які автоматично продовжувались на час дії карантину, закінчуються через 20 днів після набрання цим законом чинності, тобто 06.08.2020.
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 25.05.2020 лише 16.10.2020, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження на більш ніж на два місяця. При цьому скаржник просив поновити строк для подання апеляційної скарги, посилаючись на: неотримання копії оскаржуваної ухвали; запровадження на всій території України карантину; звільнення адвоката, який представляв інтереси боржника.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/16249/19 в частині перегляду кредиторських вимог ОСОБА_3 залишено без руху на підставі частини 3 статті 260 ГПК України у зв`язку з визнанням причин пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними. Скаржнику визначено строк для усунення недоліків апеляційної скарги та зобов`язано вказати інші підстави для поновлення попущеного строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами на їх підтвердження. Крім того, попереджено про передбачені в частині 4 статті 260 ГПК України наслідки невиконання вимог суду у встановлений в ухвалі строк.
На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 скаржником було подано заяву із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, які, на думку скаржника, у сукупності перешкодили поданню апеляційної скарги у встановлений законом строк, а саме: розірвання з адвокатом ОСОБА_4 договору про надання правової допомоги боржнику від 17.01.2018 на підставі додаткової угоди від 09.07.2020; знеособлення інформації про фізичних осіб-учасників провадження у справі, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що унеможливлює достеменному встановленню цієї особи; неодноразовий перетин ОСОБА_1 державного кордону, що в свою чергу слугувало подальшому перебуванню його на самоізоляції у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину до 31.10.2020.
9.4. Розглядаючи наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції врахував наступне: