ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/9397/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Сергеєв Д.С.,
відповідача-1 - Кармазін Ю.А.,
відповідача-2 - не з`явився,
третіх осіб - ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2 (особисто) та його представник Варишко П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації "Інститут Права і Суспільства", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 (судді: Тарасенко К.В. (головуючий), Іоннікова І.А., Разіна Т.І.)
за позовом Компанії Айсію Холдінгз Лімітед (ICU Holdings Limited)
до: 1. Громадської організації "Інститут Права і Суспільства",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство "Українські Новини"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:
1. ОСОБА_1,
2. ОСОБА_2,
3. ОСОБА_3,
4. ОСОБА_4,
5. ОСОБА_5,
6. ОСОБА_6,
7. ОСОБА_7,
8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українська правда",
9. Інтернет портал "Гордон",
10. Центр розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP)
про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Компанія Айсію Холдінгз Лімітед (ICU Holdings Limited) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Інститут Права і Суспільства", Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство "Українські Новини", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українська правда", Інтернет портал "Гордон", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українська правда", Інтернет портал "Гордон", Центр розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) про захист ділової репутації, в якому (з урахуванням заяви б/н від 17.10.2018) просила:
1. Визнати недостовірною інформацію наступного змісту:
- "Метою надання послуг Broidy Capital Management, LLC є надання регулярних політичних та фінансових аналізів, політичну підтримку, інвестиційний консалтинг, управління коштами для Компанії та її філіалів, включаючи та не обмежуючись ІСU Ноlding Ltd і ВТБ Банк та його філії";
- "Пан ОСОБА_9 ..., який уклав угоди з пані ОСОБА_8, з ІСU", поширену Громадською організацією " Інститут права та суспільства" на Прес-конференції на тему "Українська фінансова корупція: міжнародні виклики та небезпеки ", що відбулася ІНФОРМАЦІЯ_2, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українська правда" в мережі Інтернет на веб-сайті https://ukranews.com/.
2. Визнати недостовірною інформацію наступного змісту:
- "Вгоіdу Саріtаl Маnаgement надає консультаційні послуги компанії Quillas Equities і її філіям, до яких відноситься компанія ОСОБА_8 Іnvestment Саріtal Ukraine (ICU) і ВТБ Банк";
- "У консультаційній угоді йдеться, що ОСОБА_9 повинен надавати оцінку політичної та економічної ситуації в США і захищати інтереси компаній ІСU і ВТБ перед політиками і інституціями США";
- "Фактично, компанія ОСОБА_8 мала співпрацювати з патологічним шахраєм, в котрого є стаж дачі хабарів посадовцям", поширену Громадською організацією "Інститут права та суспільства" в мережі Інтернет на веб-сторінці https://ils.ooo/.
3. Зобов`язати Громадську організацію "Інститут права та суспільства" спростувати недостовірну інформацію у той самий спосіб, в який вона була поширена, а саме:
3.1. шляхом публікації на веб-сайті http://ils.ooo/ резолютивної частини рішення суду з цієї справи, яка має бути набрана тим самим шрифтом, що і поширена недостовірна інформація, та розміщена під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо АЙСІЮ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД [ICU HOLDINGS LIMITED]" з тривалістю відображення такого повідомлення не менше одного року з моменту його опублікування;
3.2. шляхом скликання Прес-конференції в прес-центрі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українська правда" та оприлюднення на такій Прес-конференції резолютивної частини рішення суду з цієї справи.
4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українська правда" спростувати недостовірну інформацію, а саме:
4.1. шляхом публікації на веб-сайті https://ukranews.com/ резолютивної частина рішення суду з цієї справи, розміщене під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо АЙСІЮ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД [ICU HOLDINGS LIMITED]" з тривалістю відображення такого повідомлення не менше одного року з моменту його опублікування;
4.2. шляхом публікації на веб-сайті https://ukranews.com/ відеозапису Прес-конференції Громадської організації "Інститут права та суспільства", на якій оприлюднено резолютивну частину рішення суду з цієї справи".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.01.2018 на Прес-конференції Громадською організацією "Інститут Права і Суспільства" поширено недостовірну інформації, яка стосується Позивача та завдає шкоди його особистим немайновим правам, зокрема право на недоторканість ділової репутації.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/9397/18 відмовлено у задоволенні позову.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вся інформація, що була озвучена на Прес-конференції та викладена в Правовому висновку, носить тільки оціночний характер з огляду на використання мовно-стилістичних засобів (вживання, гіпербол, алегорій, сатири), а тому за розповсюдження такої інформації суд не може притягувати до відповідальності.
Крім того, суд вказав, що фактично Позивач подав цей позов в інтересах публічних осіб, які не є стороною по справі.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №910/9397/18 скасовано вищезазначене судове рішення та прийнято нове, яким позов задоволено у повному обсязі щодо спростування недостовірної інформації зміст якої викладено у резолютивній частині постанови.
Апеляційна інстанція дійшла висновку, що на Прес-конференції, яка є предметом спору, та на сайті Відповідача-1 було поширено інформацію яка стосується саме Позивача, інформація озвучена на Прес-конференції була виражена у формі тверджень, а не оціночних суджень і є недостовірною.
Також суд вказав на те, що оскільки Відповідачі поширювали інформацію не посилаючись на інформаційні агентства чи засоби масової інформації як на джерела її отримання, для суті даного спору не важливо, чи є Відповідачі першоджерелом поширення відповідної інформації, оскільки зі змісту самої Прес-конференції вбачається, що як джерело відомостей Відповідач-1 вказує документи, які, нібито, у нього були в наявності, і подає відповідну інформацію як фактичні дані, а тому саме Відповідачі при розгляді даного спору мали підтвердити достовірність поширеної інформації, а у випадку не підтвердження її належними та допустимими доказами у Відповідачів виникає обов`язок на її спростування.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників
3.1. У касаційній скарзі Громадська організація "Інститут Права і Суспільства", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків у подібних правовідносинах щодо застосування положень статей 94 та 277 Цивільного кодексу України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18 та постановах Верховного Суду у справах №№910/5117/17, 925/595/17 та 910/15148/17; застосування положень статей 2, 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, викладених у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №910/1514/17 щодо обов`язку доведення належними доказами обставин саме Позивачем, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Також скаржники посилаються на те, що висновки апеляційної інстанції базуються виключно на суб`єктивній позиції Позивача, а не належних, допустимих і достовірних доказах, які містяться в матеріалах справи.
3.2. За своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження судових рішень доводи скаржників фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін з підстав її законності та обґрунтованості.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 25.01.2019 Громадською організацією "Інститут права та суспільства" було проведено Прес-конференцію на тему: "Українська фінансова корупція: міжнародні виклики та небезпеки". Даний захід був проведений на платформі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українські новини", що співпадає з метою та цілями, визначеними в статуті Громадської організації "Інститут Права та Суспільства".
4.2. На початку Прес-конференції президентом Відповідача-1 ОСОБА_1 було зазначено, що її представляв (проводив) "колектив "Інституту права та суспільства" в. 55 сек. запису Прес-конференції). Присутніми були: ОСОБА_1 (президент "Інституту права та суспільства"), ОСОБА_2 (віце-президент "Інституту права та суспільства") та ОСОБА_3 (віце-президент "Інституту права та суспільства").
4.3. За повідомленням президента Відповідача-1, підставою для Прес-конференції є Правовий висновок Інституту (3 хв. 39 сек. запису Прес-конференції). Текст такого Правового висновку міститься в мережі Інтернет за посиланням htpp://ils.ooo/ua/proekti/20-pravoviy-visnovok-schodo-finansovoi-koruptsii-v-ukraini/.
4.4. За результатами проведення Прес-конференції на електронній сторінці Відповідача-1 розміщено відповідну новину.
4.5. Громадською організацією "Інститут Права і Суспільства" на Прес-конференції на тему " Українська фінансова корупція: міжнародні виклики та небезпеки ", що відбулася 25.01.2018 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українські Новини" було оприлюднено наступні тези:
"Метою надання послуг Broidy Capital Management, LLC, є надання регулярних політичних та фінансових аналізів, політичну підтримку, інвестиційний консалтинг, управління коштами для Компанії та її філіалів, включаючи та не обмежуючись ICU Holding Ltd і ВТБ Банк та його філії";
"Пан ОСОБА_9 ..., який уклав угоди з пані ОСОБА_8, з ICU".
4.6. Крім того, Громадською організацією "Інститут Права і Суспільства" в мережі Інтернет на веб-сторінці http://ils.ooo/ було поширено наступну інформацію:
"Broidy Capital Management надає консультаційні послуги компанії Quillas Equities і її філіям, до яких відноситься компанія ОСОБА_8 Investment Capital Ukraine (ICU) і ВТБ Банк";
"У консультаційній угоді йдеться, що ОСОБА_9 повинен надавати оцінку політичної та економічної ситуації в США і захищати інтереси компаній ICU і ВТБ перед політиками і інституціями США";
"Фактично, компанія ОСОБА_8 мала співпрацювати з паталогічним шахраєм, в котрого є стаж дачі хабарів посадовцям".
4.7. За результатом аналізу відеозапису Прес-конференції та слайдів, які демонструвались під час її проведення, судом апеляційної інстанції встановлено, що озвучена Відповідачем-1 інформація дає змогу ідентифікувати саме Позивача.
5. Розгляд справи Верховним Судом
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020 вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення її недоліків.
5.2. У зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/9397/18 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020.
5.3. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2020 відкрито касаційне провадження та визначено дату проведення судового засідання.
5.4. В судовому засіданні 19.11.2020 в порядку приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.12.2020.
Водночас призначене на 10.12.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Зуєва В.А. на лікарняному з 07.12.2020 до 23.12.2020 включно.
5.5. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2020 визначено дату та час проведення наступного судового засідання у цій справі.
5.6. Ураховуючи зазначене, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
6.2. Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
6.3. За положеннями статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
6.4. Згідно із статтею 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з частиною першою статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
6.5. Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
6.6. Право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (частини перша, друга статті 7 Закону України "Про інформацію").
6.7. Згідно із статтею 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
6.8. Частиною четвертою статті 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
6.9. За змістом частини першої статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.
6.10. При цьому слід враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
6.11. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
6.12. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
6.13. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
6.14. Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
6.15. Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.