1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 820/4395/15

касаційне провадження № К/9901/26226/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,


розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі у тексті - СДПІ з ОВП у місті Харкові МГУ ДФС, Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 (суддя - Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 (головуючий суддя - Рєзнікова С.С., судді - Бегунц А.О., Старостін В.В.) у справі за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (далі у тексті - ДП "ХМЗ`ФЕД", Підприємство) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,



У С Т А Н О В И В:



Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.12.2014 №0000304600 та №0000314600.



В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що первинні документи, на підставі яких здійснювалось ведення бухгалтерського та податкового обліку в повній мірі фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій і як наслідок, спростовують висновки податкового органу викладені в Акті перевірки, а тому прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.



У письмових запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до вимог чинного законодавства України, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.



Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 08.12.2014 № 0000314600 та № 0000304600.



Інспекція оскаржила рішення Харківського апеляційного адміністративного суду та Харківського окружного адміністративного суду до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.12.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.



На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки ними не надано належної правової оцінки доводам відповідача про те, що позивачем було безпідставно завищено податковий кредит, оскільки відсутні товаро-транспортні накладні за певними операціями, що могли б підтвердити, на думку скаржника, реальність господарських операцій, а надані документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку у зв`язку із недостовірністю даних, що у них відображені та невідповідністю вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи по суті.



У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що ним надані у повному обсязі документи, які підтверджують реальність здійснення операцій із усіма контрагентами зазначеними у акті перевірки від 24.11.2014 №352/28-09-46-17/14310052, з огляду на що суди дійшли правильних висновків щодо протиправності вказаних податкових повідомлень - рішень. Зважаючи на це, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення судів є законними та обґрунтованими.



Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.02.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 02.02.2021.



Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.



Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.



Верховний Суд допускає заміну відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС її правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.



У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" з питаннь дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість по правовим відносинам з СП "ІНЖЕНЕРНО - АВІАЦІЙНА-СЛУЖБА" ТОВ (ЄДРПОУ 32029020 ) за період лютий, березень, квітень 2013 року, ТОВ "Укртехснаб" (ЄДРПОУ 31217091) за період березень 2014 року, ТОВ "Укрнафко" (ЄДРПОУ 30427998) за період квітень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, ТОВ "Спецтехніка - Харків " (ЄДРПОУ 37461768 ) за період квітень, травень, червень 2013 року, ТОВ "Дніпровський завод спеціальних труб" (ЄДРПОУ 33338597) за період березень, квітень 2014 року, ТОВ "Авангард 10" (ЄДРПОУ 37093902) за період квітень 2014 року, за результатами якої Інспекцією було складено акт від 24.11.2015 № 352/28-09-46-17/14310052, відповідно до висновків якого позивачем порушено: пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, підпункти "г", "и" пункту 201.1, пункти 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - завищено податковий кредит на суму 269 591, 88 грн; пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1 - 200.3 статті 200, підпункти "г", "и" пункту 201.1, пункти 201.4, 201.6 статті 201 ПК України - занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 152 721, 75 грн; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 - 200.3, абзацу "а" пункту 200.4 статті 200, підпункти "г", "и" пункту 201.1, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 ПК України - завищено суму бюджетного відшкодування на суму 116 870, 12 грн.



На підставі висновків акту перевірки від 12.05.2015 № 352/28-09-46-17/14310052 Інспекцією було прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.12.2014 №0000304600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі у тексті - ПДВ) у розмірі 116 870, 00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 58 435, 00 грн, а також №0000314600, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 152 722, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 76 361, 00 грн.



Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з адміністративним позовом.



Погоджуючись із висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності податкових повідомлень - рішень, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.



Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами, правосуб`єктність та правомочність позивача підтверджена даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ДП "ХМЗ "ФЕД" перебуває на обліку як платник податків і зборів в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.



Відповідно до даних акту перевірки Інспекцією було фактично надано висновки за господарськими операціями Підприємства із наступними контрагентами: СП "Інженерно - Авіаційна служба" ТОВ, ТОВ "Укртехснаб" та ТОВ "Дніпровський завод спеціальних труб", ТОВ "Авангард 10", ТОВ "Укрнафко", ТОВ "Спецтехніка Харків".



Щодо господарських відносин позивача із СП "Інженерно - Авіаційна служба" ТОВ, колегія суддів Верховного суду погоджується із наданою їм судами попередніх інстанцій оцінкою зважаючи на таке.



Так, 15.03.2010 СП "Інженерно - Авіаційна служба" ТОВ (за договором - продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (за договором - покупець) уклали контракт купівлі - продажу №82х/10-205, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купляє комплект деталей до виробів: ГА 215 у кількості 70 комплектів; НС 46-2 у кількості 70 комплектів; ГМ 48 у кількості 70 комплектів; НР3ВМ-Т у кількості 100 комплектів; ГП21 у кількості 5 штук; ГП 21 у кількості 40 комплектів.



На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печатками переліки деталей, які долучено до матеріалів справи.



25.09.2012 із цим контрагентом укладено договір поставки №19/12, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти замовлену продукцію у кількості, номенклатурі та за ціною, яка вказана у специфікації №1 (додаток №1, який є невід`ємною частиною даного договору).



Згідно з умовами цього договору, найменування, кількість та вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей вказано у специфікаціях, а також у рахунках-фактурах, які також містяться у матеріалах справи.



З огляду на положення статті 664 Цивільного кодексу України, відповідно до якої обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар, підтверджено і факт отримання товару належним чином оформленими видатковими накладними. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і "Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Мінфін України від 24.05.1995 №88, до первинних документів також відносять видаткові накладні.



Таким чином, факт передачі товарно - матеріальних цінностей, відповідно до наявних у матеріалах справи документів та висновків судів, які не заперечувались і відповідачем, під час судового розгляду підтверджено позивачем видатковими накладними, підписаними сторонами, приходними ордерами та лімітними картками підтверджено оприбуткування товарно - матеріальних цінностей на складі.



Колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 № 128/2568), ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.



Так, товарно-транспортна накладна (далі у тексті - ТТН) не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її неналежне оформлення або відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.



У свою чергу, сама по собі відсутність або неналежне оформлення ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.



Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.



Частиною 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.



Матеріали справи містять, надані на підтвердження переміщення товарно матеріальних цінностей між контрагентами, товарно - транспортні накладні.



Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними СП "Інженерно - Авіаційна служба" ТОВ на адресу позивача, оплату підтверджено виписками по особовим рахункам. Якість та відповідність діючим стандартам товарно - матеріальних цінностей підтверджена сертифікатами, що подав позивач.



Колегія суддів Верховного суду вважає належним аналіз доводів сторін щодо господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "Укртехснаб", виходячи з такого.



Судами встановлено, що між ТОВ "Укртехснаб" (у договорі - постачальник) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (у договорі - покупець) був укладений договір поставки продукції (товару) від 12.03.2008 №2П/08-205, предметом якого є поставка підшипників, найменування кількість та ціна яких буде оговорюватись додатковими угодами та додатками до даного договору. Постачальник зобов`язується передати у власність покупця підшипники, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за них грошову суму.



Між ДП "ХМЗ "ФЕД" та ТОВ "Укртехснаб" був укладений договір поставки продукції від 02.04.2014 №02/04-14, за умовами якого ТОВ "Укртехснаб" передає на користь ДП "ХМЗ "ФЕД" товар в кількості, номенклатурі та по цінам, вказаним в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Термін дії договору поставки згідно з пунктом 8.1 до 31.12.2015.



Реальність здійснення господарських операцій за вищезазначеними договорами підтверджена наступною первинною документацією: специфікаціями; додатковими угодами до договору від 02.04.2014 №02/04-14 №1, №2, №3, №4, №5; видатковими накладними та податковими накладними; оприбуткування по складу - приходними ордерами, а також лімітними картками.



За умовами пункту 3.1. договору постачальник постачає покупцю продукцію на умовах СРТ- м. Харків, автомобільним транспортом, відповідно до міжнародних правил у редакції Інкотермс - 2010.



Так, під час розгляду справи встановлено, що перевезення товару здійснювалось автотранспортом постачальника, що підтверджено наявною копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також наданими товарно-транспортними накладними.



Відповідно до пункту 2.1 договору оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України на вказаний постачальником рахунок у вигляді слідкуючої оплати у термін 30 календарних дні з моменту отримання продукції від постачальника.



Оплата за придбані ТМЦ підтверджено платіжними дорученнями. Якість товару підтверджено паспортами та відповідним маркуванням етикеток, копії яких містяться в матеріалах справи.



Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Дніпровський завод спеціальних труб", Суд виходить з такого.



12.09.2013 ТОВ "Дніпровський завод спеціальних труб" (у договорі - продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (у договорі - покупець) уклали договір купівлі - продажу №2Г/13-205, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купляє труби нержавіючі в номенклатурі, кількість за ціною на суму згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною договору на умовах які передбачені даним договором.



На виконання умов договору сторонами було підписано та скріплено печатками специфікації, а також додаткові угоди.



Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивач надав достатньо доказів, якими підтвердив фактичну передачу товарно - матеріальних цінностей: видатковими накладними, підписаними сторонами, приходними ордерами та лімітними картками, які свідчать про оприбуткування цих товарно - матеріальних цінностей на складі.



Крім того, реальність операцій з переміщення товарно матеріальних цінностей підтверджено і наданими позивачем та які містяться у матеріалах справи товарно - транспортними накладними, з яких вбачається, що автоперевізником є ДП "ХМЗ "ФЕД", підтвердженням чого є, досліджений судом, договір перевезення вантажів від 10.01.2011 №2448, укладений ТОВ "Транспортна компанія САТ" (за договором - перевізник) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (за договором - клієнт).



Правомірність віднесення позивачем сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "Дніпровський завод спеціальних труб" на адресу позивача.



Оплата здійснена позивачем у повному обсязі, підтверджена платіжними дорученнями та виписками по рахункам. Крім того, позивачем надані сертифікати якості придбаної продукції.



За результатами аналізу матеріалів справи з приводу господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "Авангард 10", Суд зазначає таке.



Як вбачається із матеріалів справи, структурним підрозділом позивача у ТОВ "Авангард 10" (згідно з положенням - укладає та виконує господарські операції самостійно) було придбано бензин та оливу моторну за готівку; фіскальні чеки та звіт про використання коштів надано позивачем.



Документи надані позивачем свідчать, що відповідно до прибуткових ордерів, цей товар було оприбутковано на складі друкарні, а відповідно до накладних на видачу, звіту про обіг автомобілю та подорожніми листами підтверджено використання бензину та оливи моторної.



Судами встановлено, що позивачем правомірно віднесенно суми до податкового кредиту, оскільки це, окрім іншого, підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "Авангард 10" на адресу позивача.



Аналізуючи господарські взаємовідносини позивача із ТОВ "Укрнафко", Суд вказує на таке.



Відповідно до умов договору купівлі - продажу №282х/10-205 укладеного ТОВ "Укрнафко" (у тексті договору - продавець) та ДП "ХМЗ "ФЕД" (у тексті договору -покупець) продавець продає, а покупець покупає нефрас, керосин і масла, найменування яких в подальшому товар, в номенклатурі, кількість, ціна, згідно специфікацій №1-5, та додаткових угод, які підписані сторонами .



Факт передачі товарно матеріальних цінностей від продавця покупцю, а також оприбуткування по складу позивач підтвердив приходними ордерами та расходними накладними, фактичне переміщення товарно матеріальних цінностей від продавця покупцю підтверджено товарно - транспортними накладними. Оплата підтверджена виписками по особовим рахункам.



Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "Укрнафко" на адресу позивача.



Щодо господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "Спецтехніка Харків", Суд виходить із такого.



Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі рахунку-фактури ТОВ "Спецтехніка-Харків" поставило позивачеві товарно матеріальні цінності (а саме: замок електромагнітний, комплект відео-домофону, відеокамеру, зчитувач, блок живлення, кнопку "вихід", акумулятор), що підтверджується видатковою накладною, прибутковим ордером.



ТОВ "Спецтехніка-Харків" на підставі рахунку-фактури виконало роботи з встановлення системи контролю доступу, (із, як довів позивач, використанням вищевказаних ТМЦ), що підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).



Податковою накладною виписаною ТОВ "Спецтехніка Харків" на адресу позивача, підтверджено право на віднесення сум до податкового кредиту.




................
Перейти до повного тексту