Постанова
іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 166/221/19
провадження № 51-4412км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Вараниці В. М.,
захисника Токарської В. Г. (в режимі відеоконференції),
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
(в режимі відеоконференції),
представників
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 21 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150000000198, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Якушів Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, за таких обставин.
12 серпня 2016 року приблизно о 4:20, в умовах обмеженої видимості, обумовленої темним часом доби, водій ОСОБА_6, керуючи технічно несправним автомобілем марки "DAF 95.430" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), у сцепці з напівпричепом "VAN HOOL" (державний номерний знак НОМЕР_2 ), несправність якого полягала у експлуатації вантажного автомобіля, з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т із шинами, що мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,0 мм, рухався по сухій асфальтовій проїзній частині автодороги "Київ-Одеса", та в районі 290+850 м автодороги порушив вимоги п. п. 12.1, 13.1 правил дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з вантажним автомобілем марки "Volvo VNL" (державний номерний знак НОМЕР_3 ), з напівпричепом марки "Raven" (державний номерний знак НОМЕР_4 ), під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався попереду в попутному напрямку.
Будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_6, дотримуючись вимог п. 2.10 правил дорожнього руху встановив позаду автомобіля знак аварійної зупинки, повідомив про пригоду у відповідний підрозділ поліції, вжив всіх можливих заходів для збереження слідів, огородження їх та організував об`їзд місця пригоди. В подальшому, працівники поліції склали відносно ОСОБА_6 протокол про адміністративне правопорушення та покинули місце події, а ОСОБА_6 залишився чекати на допомогу для здійснення буксирування вказаного транспортного засобу, який перебував у правому ряду проїзної частини автодороги.
Перед настанням темного часу доби ОСОБА_6 вжив всіх можливих заходів для своєчасного виявлення іншими учасниками дорожнього руху його пошкодженого транспортного засобу, на якому не працювали прилади освітлення через отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди механічні пошкодження, зокрема, встановив позаду напівпричепа пошкоджені частини кабіни автомобіля причепивши на них жилет зі світло відбиваючими елементами.
13 серпня 2016 року приблизно 2:30 по правому ряду автодороги "Київ- Одеса", зі сторони м. Київ в напрямку м. Одеса, із швидкістю приблизно 67-72 км/год, яка встановлена проведеною в ході досудового розслідування комісійною судовою авто-технічною експертизою, рухався технічно справний мікроавтобус марки "Opel Vivaro" (державний номерний знак НОМЕР_5 ), під керуванням водія ОСОБА_5, в салоні якого знаходились пасажири.
При наближенні до напівпричепа ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 "б", 12.3 правил дорожнього руху, тобто проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалась, та її змін, рухаючись в умовах обмеженої видимості, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити, що попереду нього у правому ряду автодороги в нерухомому стані перебуває вантажний автомобіль, що виступав для нього перешкодою та створював йому реальну небезпеку для подальшого руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості свого транспортного засобу аж до повної його зупинки чи безпечного об`їзду вказаної перешкоди, при цьому маючи технічну можливість це зробити, не зменшуючи швидкості свого автомобіля та не застосовуючи гальмування, продовжив рух по правому ряду, внаслідок чого передньою частиною свого автомобіля, допустив зіткнення з задньою частиною напівпричепа, в результаті чого водій ОСОБА_5 та пасажири ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, малолітній ОСОБА_11, неповнолітня ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 отримали тілесні ушкодження від яких загинули.
За вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 20 січня 2020 року ОСОБА_5 виправдано за ч. 3 ст. 286 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку із недоведеністю його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів, а також в своєму рішенні не зазначив підстав, через які апеляційну скаргу прокурора визнав необґрунтованою. Враховуючи наведене, ухвала суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК та підлягає скасуванню.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора, представники потерпілих - адвокати Сілка В. І. та Рущак В. М. просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Потерпілі, їх представники та захисник виправданого заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог касаційної скарги.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й вмотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 404 КПК, апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.