Постанова
Іменем України
01 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 127/4546/16-к
провадження № 51-4127км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О. В.
прокурора Гошовської Ю. М.
захисника Хоміча О. О.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010008820 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України
Зміст судових рішень та встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 23 грудня 2015 року о 12.30 год. із кімнати АДРЕСА_2 відкрито заволодів ноутбуком "Sony", який належав ОСОБА_2,спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 2760, 83 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2020 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2016 року скасовано, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам статей 23, 94, 95, 404 КПК України лише частково дослідив матеріали кримінального провадження, зокрема безпосередньо не допитав потерпілого ОСОБА_2, а відтворив технічну фіксацію його допиту та надав його показанням іншу оцінку, ніж суд першої інстанції.
Не погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність в діях ОСОБА_1 корисливого мотиву, а тому вважає, що кримінальне провадження безпідставно закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу.
ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення скарги.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи прокурора, що апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення через відсутність суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 186 КК України, а саме корисливого мотиву, не вбачаються обгрунтованими.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 186 КК України, грабіж - це відкрите викрадення чужого майна.
Закон про кримінальну відповідальність, в якому передбачена відповідальність за вчинення певного виду злочину, є узагальнюючим нормативно-правовим утворенням. У ньому законодавцем закріплюються лише найбільш характерні ознаки, типові для множини суспільно небезпечних діянь визначеного виду, а також необхідні відмінні ознаки від інших діянь.
Зокрема, стаття 186 КК України містить безпосередні вказівки лише на три найбільш характерні ознаки відповідного злочину, які достатні для отримання уявлення про його суспільно небезпечну сутність. Зокрема, це: 1) спосіб (відкрите); 2) суспільно небезпечне діяння (викрадення); 3) предмет (чуже майно). Жодна з суб`єктивних ознак злочину у цій конструкції не вказана, хоча це не означає, що вони можуть бути будь-якими чи є не обов`язковими.
Необхідність наявності саме корисливого мотиву визначається змістом самого поняття викрадення як діяння, що криміналізоване у ст. 186 КК України, незалежно від окремого зазначення цього мотиву у змісті диспозиції цієї статті.
Корисливий мотив полягає у прагненні одержати матеріальну вигоду для себе або інших осіб, спонуканні до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
При перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 як в суді першої, так і в апеляційній інстанцій, зазначав про те, що він, дізнавшись в інтернет клубі, що фірма ТОВ "Бондс", з якою він мав бути укладати кредитний договір, шахраї, й після неотримання кредитних коштів 23 грудня 2015 року поїхав до ОСОБА_2 та забрав ноутбук для передачі його до правоохоронних органів для виявлення шахрайських дій. Одразу не поїхав до поліції, оскільки поїхав додому за документами, які стосувалися оформлення кредиту з ОСОБА_2 . Коли він виходив із своєї квартири, до нього зателефонував працівник поліції, який запропонував йому з`явитися до відділу поліції в чергову частину на Пирогова, 4, де він був за 25 хв.