Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 204/7417/17
провадження № 51-3123 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника в режимі відеоконференції Фокія Б.В.,
законного представника
в режимі відеоконференції ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Фокія Б.В. та законного представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1, щодо якого продовжено строк застосування примусових заходів медичного характеру, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2020 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року задоволено заяву лікаря-психіатра ДЗ "Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України" та продовжено застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 в умовах психіатричної лікарні з суворим наглядом, призначених ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівців від 24 листопада 2016 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Фокій Б.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2020 року в задоволенні клопотання захисника Фокія Б.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Фокій Б.В. і законний представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 ставлять питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та просять призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Одночасно захисник стверджує, що ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року про продовження застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 він отримав лише 24 лютого 2020 року, а тому семиденний строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення має обчислюватися з 25 лютого 2020 року по 02 березня 2020 року. Разом з тим захисник вказує, що не брав участі в судовому розгляді заяви лікаря-психіатра про продовження застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 . При цьому сам ОСОБА_1 і його законний представник ОСОБА_6 також були відсутні в судовому засіданні та не отримували копій судового рішення. Одночасно, захисник зазначає, що участь у судовому розгляді адвоката Кайноги Є.В., який діяв за призначенням і дорученням Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області, була формальною та призвела до такої правової ситуації, що встановлений законом строк на апеляційне оскарження вказаного рішення було пропущено. Однак, на переконання захисника, такий строк підлягає поновленню, оскільки існували поважні причини його пропуску.
Крім того, у своїй касаційній скарзі захисник Фокій Б.В. та законний представник ОСОБА_6 також посилаються на порушення норм процесуального права, які, на їх переконання, були допущені Садгірським районним судом м. Чернівців під час розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 заходів медичного характеру. Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що в судовому засіданні, яке відбулося 24 листопада 2016 року, судом було досліджено лише протоколи огляду місця події та огляду речей, а також висновки судово-імунологічних та судово-медичних експертиз. При цьому інші письмові докази та характеристики суд безпідставно залишив поза увагою. Одночасно судом також не було постановлено відповідної ухвали щодо визначення обсягу доказів, які суд мав досліджувати.
Разом з тим захисник та законний представник стверджують, що в ході вищевказаного судового розгляду судом не було надано правової оцінки показанням потерпілого ОСОБА_2, а також свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . При цьому суд не врахував і того факту, що сам ОСОБА_1 жодного разу не допитувався як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду.
Також захисник та законний представник у своїй касаційній скарзі посилаються на порушення права ОСОБА_1 на захист. Так, автори касаційної скарги стверджують, що допит потерпілого та свідків під час досудового розслідування здійснювався за відсутності захисника. При цьому сторона захисту звертає увагу Суду й на те, що ряд слідчих дій, а також судовий розгляд, за наслідками якого було застосовано до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру, здійснювалися без участі перекладача, що, на переконання захисника, є грубим порушенням прав обвинуваченого, оскільки останній є особою іншої національності. Одночасно в ході розгляду клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру суд не зважив на відсутність в останнього відповідного юридичного представництва, оскільки призначені судом захисники належним чином не виконували своїх обов`язків.
Крім того, захисник Фокій Б.В. та законний представник ОСОБА_6 у своїй касаційній скарзі вказують на відсутність потреби для продовження застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру, посилаючись на те, що наразі стан здоров`я останнього істотно погіршився порівняно з тим станом, у якому він перебував на момент застосування до нього цих заходів, а тому відповідно до ч. 2 ст. 514 КПК України необхідно припинити їх застосування.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника та законного представника не надходило.
У судовому засіданні захисник Фокій Б.В. та законний представник ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор Шевченко О.О. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника та законного представника, просила її залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Положеннями п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.