Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 640/14690/19
провадження № 51-4338 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Волика Є.В. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 червня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019220490002939 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Покотилівка Харківського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
Цим же вироком ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 980 грн 05 коп на відшкодування майнової шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалено стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 в рівних долях 27544 грн 34 коп на відшкодування майнової шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 13 січня 2019 року приблизно о 03:00, перебуваючи біля восьмого під`їзду на вул. Амосова, 23 у м. Харкові, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, використовуючи необхідний інструмент, відкрив капот автомобіля марки "Toyota 4 Runner", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та шляхом вчинення відповідних дій намагався витягти акумуляторну батарею вартістю 980 грн 05 коп, однак довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений та зупинений працівниками поліції.
Крім того, 17 червня 2019 року приблизно о 02:00 ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, перебуваючи біля гаража АДРЕСА_3, використовуючи заздалегідь заготовлений металевий предмет, шляхом зламу замка відкрили ворота та незаконно проникли до гаража, який належить потерпілій ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, таємно заволоділи майном потерпілої, чим заподіяли останній майнової шкоди на загальну суму 27 544 грн 34 коп.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 червня 2020 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Волика Є.В. та заступника прокурора Харківської області Анушкевича В.І. залишено без задоволення. Вирок місцевого суду змінено, перекваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та засуджено останнього за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Волик Є.В. порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому посилається на те, що за вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2018 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 6 місяців, а за вироком Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2019 року його визнано винуватим у вчиненні злочинів, які мали місце 13 січня 2019 року та 17 червня 2019 року, тобто після ухвалення попереднього вироку, але до повного його відбуття. Таким чином, на переконання прокурора, суд мав призначити ОСОБА_2 остаточне покарання із застосуванням положень ст. 71 КК України.
Крім того, у своїй касаційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, стверджує, що суди попередніх інстанцій належним чином не врахували тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого, того, що він раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, не має офіційного джерела доходів, а також перебуває на обліку в лікаря-нарколога.
Вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку не оскаржуються.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор Кулаківський К.О. підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, а рішення апеляційного суду скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.