Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 766/1458/16-к
провадження № 51-4364 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Остапука В.І.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
в режимі відеоконференції:
захисника Шадманова К.Ш.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016230030000819, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Нижньогірського районного суду АР Крим від 16 березня 2007 року за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, вироком Нижньогірського районного суду АР Крим від 13 вересня 2007 року за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 7 листопада 2014 року у зв`язку з відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
за касаційною скаргою захисника Шадманова К.Ш. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Херсонського апеляційного суду від 23 червня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з 27 лютого 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року зараховано ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього увʼязнення з 27 лютого 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Вироком Херсонського апеляційного суду від 23 червня 2020 року вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 22 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_1 за п.13 ч.2 ст. 115 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з 27 лютого 2016 року.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 24 лютого 2016 року, в період часу з 23 год.00 хв. до 24 год. 00 хв., знаходячись в кв. АДРЕСА_2, в ході раптово виниклого побутового конфлікту, повʼязаного з особистими неприязними відносинами, на ґрунті спільного вживання спиртних напоїв з власницею квартири ОСОБА_2, переслідуючи прямий умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, наніс хаотичні удари ножем в область грудної клітки та верхніх кінцівок ОСОБА_2, в результаті чого їй були спричинені, по критерію небезпеки для життя, тяжкі та легкі тілесні ушкодження, що виникли за 1-2 доби до настання смерті.
Смерть ОСОБА_2 настала в результаті проникаючих в грудну порожнину колото-різаних ран з пошкодженням лівої легені, проникаючого в грудну та черевну порожнини колото-різаного поранення з пошкодженням діафрагми, селезінки, що ускладнились розвитком рясної крововтрати.
Судом дії ОСОБА_1 кваліфіковані за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що умислу позбавляти життя потерпілої у засудженого не було. Вказує на те, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляції засудженого щодо кваліфікації його дій саме за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, переконливих відповідей не надав. Зазначає, що в матеріалах справи відсутній протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 26 лютого 2016 року, а судами необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про її допит. Вирок апеляційного суду вважає необґрунтованим та невмотивованим.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Шадманов К.Ш. підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_1 погодився з доводами касаційної скарги захисника та підтримав їх у повному обсязі.
Прокурор Гошовська Ю.М. заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника, просила вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно з вимогами ст. 370 КПКУкраїни судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а вирок апеляційного суду має також відповідати приписам статей 374, 420 КПК України. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ст. 404 цього Кодексу апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку на відповідність нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам кримінального провадження й дослідженим у судовому засіданні доказам.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
З урахуванням наведених законодавчих положень та вимог ст. 419 КПК України апеляційний суд зобов`язаний проаналізувати і співставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідний матеріальний чи процесуальний закон. При залишенні апеляційних вимог без задоволення чи частковому їх задоволенні суд має навести обґрунтування своєї позиції, яка не може бути суперечливою та такою, що ставить під сумнів прийняте остаточне рішення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вирок місцевого суду оскаржили в апеляційному порядку обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор. Зокрема, у поданій апеляційній скарзі обвинувачений вказував на незаконність вироку суду першої інстанції через недоведеність висунутого йому обвинувачення, просив його скасувати. Вказував на те, що у справі не було проведено експертизу щодо його особистих речей, не було допитано в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, але він наполягав на її допиті, просив її допитати, прослухати аудіо- та відеозапис судового розгляду.Зокрема, у поданих доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений вказував на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, вказував на те, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України.