Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 450/301/18
провадження № 51- 3604 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О. В.,
прокурора Кузнєцова С. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Львівського апеляційного суду від 30 червня 2020 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140270002039, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Стовпів, Чуднівського району Житомирської області, зареєстрований на АДРЕСА_1 , проживає на АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено повністю.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30 жовтня 2017 року приблизно о 18 годині, керуючи автопоїздом марки "VOLVOFH 12", державний номерний знак НОМЕР_1, із напівпричепом "SCHMITZ", державний номерний знак НОМЕР_2, проїжджаючи по вул. Тракт Глинянський у с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області, порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б, д), 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалася, не стежив за нею та відповідно не реагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції при виникненні перешкоди для руху у вигляді попутного транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, що в подальшому призвело до зіткнення із задньою частиною трактора МТ382, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Львівський апеляційний суд 30 червня 2020 року задовольнив частково апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Федака Р. Р., скасував вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 квітня 2019 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання і вирішенні цивільного позову, ухвалив новий вирок, у якому визнав обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, та призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Цим же вироком задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та стягнуто з останнього 200 000 грн. на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду щодо нього. Вказує на безпідставне врахування апеляційним судом обставини, яка обтяжує покарання, а саме: вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що з огляду на всі обставини, які пом`якшують покарання, та дані про особу винного, своє виправлення вважає можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Кузнєцов С. М. заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судове рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі не оспорюються.
Натомість доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано визнано обставину, яка обтяжує покарання - вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження.
За змістом ст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку на відповідність нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам кримінального провадження й дослідженим у судовому засіданні доказам.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаних вимог закону апеляційний суд дотримався.
Переглянувши вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 за апеляційними скаргами прокурора та представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Федака Р. Р., дослідивши згідно з вимогами ст. 404 КПК в апеляційному порядку обставини, встановлені судом першої інстанції, зокрема повторно допитавши обвинуваченого, дослідивши висновок газоаналізатора "DRAGERAlcotest" 6810 від 30 жовтня 2017 року № 1806, лист Комунальної міської клінічної лікарні швидкої допомоги №02-06 вих.-4237 від 7 грудня 2017 року, результат токсикологічного дослідження від 31 жовтня 2017 року № 8781, апеляційний суд оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору взаємозв`язку й достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, та дійшов обґрунтованого висновку про скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину в стані алкогольного сп`яніння.
Такий висновок апеляційного суду достатньо вмотивований і ґрунтується на доказах, які були предметом безпосереднього дослідження суду першої та апеляційної інстанцій, і у своїй сукупності отримали належну оцінку апеляційного суду із дотриманням вимог статей 23, 94 КПК.